9 лютого о 12-й годині у Холодному Яру, у селі Мельники на Черкащині, вшановуємо 100-річчя героїчної загибелі холодноярських отаманів. Організатор ГО «Крутий заміс». Біля могили Василя Чучупаки 38 героїв згадуватимуть поіменно, під дзвони, із запаленими свічками. Планують також висадити калину з дубом та вербою. Їх зі свого хутора привезе в подарунок відомий кобзар, один з організаторів і натхненник цього вшанування Василь Нечепа. У такий спосіб тут хочуть закласти парк «Перемоги». Весною на честь кожного отамана буде висаджено дуби, калину, паркові дерева та квіти. У парку буде встановлено меморіал з прізвищами холодноярських отаманів та інших героїв.
А цього дня звучатимуть повстанські та українські патріотичні пісні. Впродовж дня у дворі буде випалювались вогняна скульптура «Свіча пам’яті», завершення випалки якої ми побачимо в кінці заходу. Це дивовижний, прадавній обряд гончарства, розповів Василь Нечепа. До речі, пагони верби пан Василь свого часу привіз із Казахстану, і саме вони є «нащадками» верби нашого Великого Кобзаря.
Словом, приходьте зі своїми роздумами чи запитаннями до місця доблесті наших пращурів, і, можливо, саме тут ви знайдете відповіді, чому українська нація незборима і перемога у нинішній жорстокій війні буде за нами. Приходьте, аби послухати щемні мелодії від бандуриста, майстра стародавньої української музичної традиції і нащадка славного козацького роду Наливайків Василя Нечепи, а також дізнатися багато цікавого та досі не відомого про героїв Холодного Яру від краєзнавця Олександра Солодара. Виступатимуть Владислав Припатченко та гурт «Крутий заміс».
Варто знати
У 1918 році брати Чучупаки організували в рідному селі Мельники відділ самооборони. Згодом він виріс до полку гайдамаків Холодного Яру. А навколишні села стали фортецею, що протистояла червоній більшовицькій навалі з росії. У квітні 1919-го повстанці підняли в Холодному Яру антибільшовицьке повстання, а пізніше включилися в боротьбу з добровольчою армією півдня росії. Так утворилась Холодноярська Республіка. Її територія охоплювала понад 25 навколишніх сіл і мала 15-тисячну селянську повстанську армію. Бійці тут називали себе козаками, а командирів — отаманами.
Повстанці контролювали майже всю довколишню сільську місцевість. Вони знищували ворожі частини та радянську владу, перешкоджали червоній мобілізації. Центром Холодноярської Республіки став Мотронин монастир. Там діяв штаб, працював шпиталь, проводили наради, а дзвін монастиря був сигналом до мобілізації.
Холодний Яр став осердям для повстанських рухів тодішніх Уманщини, Звенигородщини, Чигиринщини, Олександрійщини, Єлисаветградщини. Холодноярці співдіяли з Армією Української Народної Республіки.
Холодноярська Республіка проіснувала до 1922-го, а слава Холодного Яру тривала десятиліття.
