Народна творчість — це те, що сьогодні надважливо для посилення самоідентифікації українців, їх згуртованості заради перемоги. Це добре розуміють і у великих містах Дніпропетровщини, і у сільських громадах.
Майстерню, де займаються секретами унікального мистецтва Миколаївського розпису, створили у Новомосковській громаді. Цьому розпису притаманна своєрідна техніка плоского писання, накладання малюнка на малюнок, а кольору на колір. Йому вже понад триста літ. У громаді збереглися декілька розписаних у такий спосіб скринь, найстаршій з яких більш як два століття.
Миколаївський розпис є другим після Петриківського унікальним явищем народного мистецтва Дніпропетровського регіону, що потребує детального вивчення і збереження. Для цього у громаді проводять майстер-класи, виставки, семінари тощо.
«Створення творчої майстерні — логічне продовження заходів, спрямованих на його збереження, популяризацію і передачу майбутнім поколінням. Громада зробила свій внесок у відтворення Миколаївського розпису, далі справа за науковцями», — каже депутат облради Лілія Гиренко.
Вона допомогла з ремонтом кімнати, де розташувалася майстерня. У цьому підтримала також Губиниська селищна рада. А меблі придбали завдяки субвенції — її отримали як переможці обласного проекту «Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини». І тепер у теплому та затишному приміщені відбуватимуться майстер-класи для бажаючих та навчатимуть мистецтва юних послідовників. Серед тих, хто популяризуватиме мистецтво, — майстрині Миколаївського розпису Анна Бирса, Марія Горяна та Анастасія Нікітіна.
Як розповіли представники художнього музею, ознайомившись з колекцією у Миколаївці, цей розпис справді цікавий, оригінальний і значно відрізняється від Петриківського. В колекції художнього музею зберігається декілька скринь, розписаних аналогічним розписом, та декілька старовинних ікон, прикрашених орнаментом у стилі Миколаївського розпису.
А що стосується більш знайомого Петриківського розпису, то це мистецтво ввійшло у кліп про Петриківку відомого автора народного хіта «Байрактар» Тараса Боровока. На думку слухачів, це наймелодійніша та найліричніша з усіх його робіт.
«Пісня, яку я зараз написав, — про українське мистецтво, творчу українську натуру, про нашу щиру душу. Вона стане саундтреком до документального фільму про Петриківку. Адже і саме селище, і знаменитий розпис — частина нашого генетичного коду, національної ідентичності», — розповів автор.
До зйомок кліпу та фільму залучили досвідчених майстрів розпису. Цікавим вийшло рішення поєднати уквітчаний орнамент, національні символи, музику.
«Було цікаво і відповідально доєднатися до творчого процесу. Війна наклала свій відбиток. Але ми продовжуємо нести красу. Малюємо листівки для наших захисників із побажаннями. А ще наше мистецтво стало арт-терапією. Найперше, для дітей, які приїхали із зони бойових дій», — зазначила Юлія Груниста, яка вже десять років професійно займається Петриківським розписом, а перші проби робила ще в дитинстві на шпалерах.
До речі, за минулий рік Тарас Боровок створив понад тридцять пісень. Згадує, що наснилось: як напише їх півсотні — настане Перемога.
А нову пісню та відео охочі зможуть побачити на YouTube-каналі автора.
Дніпропетровська область.
На знімку: автор нової пісні Тарас Боровок.
Фото Дніпропетровської ОВА.
