Це підтверджує українська та іноземні розвідки. У Генштабі ЗСУ бачать всі ознаки такого сценарію. Передбачають, що важкі бої будуть за Донбас, який кремль хоче захопити до початку весни. Для рф перехід у наступ ще у лютому-березні є логічним вікном можливостей, яке путінська армія спробує пробити старою хрестоматійною тактикою на «сталінський манер» — задавити масою.

Цими діями агресор намагатиметься відбити у ЗСУ та закріпити за собою стратегічну ініціативу та зірвати спроби наших Сил оборони звільнення поки що окупованих територій.

Оглядачі Defense Express проаналізували реалізацію цього плану противника. За їхніми висновками, він є провальним. По-перше, через обраний для наступу час — короткий світловий день, «залипаючі» ґрунти, погодні умови тощо. По-друге, низький рівень оснащеності мобілізованих. Мовляв, озброїти таку кількість особового складу (500 тисяч) — завдання поза межами реальності.

Проте експерти зазначають: некомплектність важким озброєнням, навіть автотранспортом, абсолютно не є для кремля стримувальним фактором. Водночас визнають, що резерви для наступу у живій силі у рф справді більш ніж значні. Враховуючи всі ці фактори, а також останні наступальні дії росіян у районі Бахмута та Вугледара, аналітики змоделювали, який вигляд може мати спроба наступу ворога.

«А саме масовані піхотні штурми з мінімальним використанням бронетехніки. І лише на окремих ділянках, де намітився можливий успіх, підкріплення важкою бронетехнікою та концентрацією на них артилерійських засобів.

Фактично це повторення радянських наступів зразка 1942 року із використанням аналогічних методів.

Така тактика цілком реалістична для рф з огляду на повну нечутливість до втрат та наявність лише такого «матеріалу» у вигляді чмобиків, що означає обмеженість у більш довершених оперативно-тактичних діях через низьку підготовку особового складу та некомплект штатних засобів», — пишуть оглядачі Defense Express. Та додають, що провал такого наступу означає значне зменшення загальної боєздатності сил противника, і скоріш за все у російському генштабі це чудово розуміють та підготувалися й до такого сценарію, створивши у тилу доволі потужні укріплення.