Під час візиту до України президентка Парламентської асамблеї НАТО Жоель Гарріо-Майлям відвідала понівечену російськими окупантами Бородянку. Її супроводжувала заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«Я багато читала й вивчала про це місце, але зовсім по іншому відчуваєш усе це, коли бачиш його на власні очі», – зізналася президентка ПА НАТО, коли їй показали напівзруйновану авіабомбою багатоповерхівку. Будинок, ніби хтось ножем відрізав посередині, а на кожному поверсі досі видно залишки мирного життя – подекуди висять шафки з книгами, кухонним начинням, на одних стінах залишився кахель, на інших – шпалери… «Утім, це місце ніби підтверджує незламність українського духу», – додала Жоель Гарріо-Майлям.

Певно, те саме відчув і відомий британський художник Бенксі, який біля решток цього будинку створив вже відому роботу – хлопчика-дзюдоїста, який перемагає чоловіка, кидаючи його на землю.

«Саме так виглядає «русскій мір», – відзначила Олена Кондратюк, вказуючи на ще одні руїни у центрі Бородянки. Тут, окрім знищених і понівечених багатоповерхівок, стоїть відомий усій Україні розстріляний пам’ятник Тарасу Шевченку. «Зверніть увагу, куди стріляли, – вказала Олена Кондратюк на прострілену голову скульптури Кобзаря. – Так росіяни проводять «денацифікацію» – просто знищують усе українське».

Загалом, за словами голови Бородянської ОТГ Георгія Єрка, за час інтенсивних боїв та окупації у цьому містечку росіяни повністю зруйнували 11 багатоповерхових будинків, понад 40 чоловік загинули під завалами, з них 7 – діти, понад 250 осіб зникли без вісти.

Утім, життя триває, і Бородянка, незважаючи на війну, відроджується. У цьому переконалася й президентка Парламентської асамблеї НАТО. Так, Дім культури, який знаходиться за пам’ятником Шевченку, сильно постраждав від обстрілів. За словами Георгія Єрка, тут спалахнула пожежа, яка знищила майже усі стіни усередині будинку. А сьогодні його вже відновили. Більше того – тут облаштували пункт незламності, який може вмістити близько тисячі осіб. Необхідні автономні джерела для обігріву й освітлення цього приміщення, за словами голови Бородянської ОТГ, вже встановлені. 

Крім того, делегація відвідала й модульне містечко, у якому мешкають люди, які втратили своє житло, а також переселенці. Містечко зведене коштом уряду Республіки Польща, також до його створення долучилися меценати з Литви. Зараз там проживає близько 280 осіб. У модулях є спільні кухні, їдальні, душові кімнати. Облаштували вже й ігрові, навчальні та комп’ютерні класи для дітей. Проте, яким би теплим і комфортним не був модульний будинок, усі ті мешканці, з якими спілкувалася делегація мріють про справжню нову оселю і з жахом згадують, як втратили власну домівку. «Я встигла тільки документи взяти й вибігти», – розповіла президентці Парламентської асамблеї НАТО 65-річна Тетяна, а її сусідка по кімнаті додала: «У мене досі руки починають труситися, коли згадую як згорів мій дім». Такий біль тут за кожними дверима.

Бородянка є справжнім свідченням звірств, які творили росіяни. Усьому цивілізованому світові нині необхідно об’єднатися довкола України, аби окупанти пішли з нашої землі і не могли примножувати свої злочини. Жоель Гарріо-Майлям запевнила, що у Парламентській асамблеї НАТО таке розуміння є. Нещодавно Парламентська асамблея Альянсу ухвалила резолюцію, яка визнає російську федерацію країною-терористом і заохочує створення Спеціального трибуналу для покарання злочинів рф. Олена Кондратюк відзначила, що «ми очікуємо, що усі європейські парламенти приєднаються до цієї ініціативи».

«Важливо на власні очі побачити те, що робить російська федерація. Ми ведемо багато переговорів у високих кабінетах, але тут бачимо, як живуть прості українці, які кожного дня докладають максимум зусиль для того, щоб Україна жила, працювала, перемагала, – підсумувала Олена Кондратюк. – І саме тут, у модульному містечку, ми можемо говорити про те, що Україні потрібно найбільше – це оборонна й наступальна зброя, боєприпаси. А найголовніше для нашого мирного населення, щоб воно могло відбудовуватися, працювати, жити – це, звичайно протиповітряна оборона. Ми дуже очікуємо «Патріотів», щоб наші люди нарешті змогли жити й працювати». 

Натомість Жоель Гарріо-Майлям запевнила, що Парламентська асамблея НАТО від самого початку війни була «на передовій» підтримки України. «Ми були одностайні у солідарності з Україною. За три дні до початку війни я мала зустріч з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, і вже тоді ми говорили про те, що Україні потрібна повна допомога. Парламентська асамблея неухильно підтримує вашу державу. Ми надаємо військову, гуманітарну, фінансову допомогу. Адже ми свідомі того, що Україна бореться не просто за свої землі, не просто за свою демократію, свободу, свій вибір, вона бореться за вільний вибір усіх народів Європи».

Звичайно, журналісти не змогли обійти увагою питання вступу України до НАТО. І хоча Парламентська асамблея Альянсу не має істотних важелів впливу на цей процес, Жоель Гарріо-Майлям не сумнівається, що після завершення війни, Україна отримає шанс стати членом блоку. «Ви знаєте, що НАТО не може прийняти державу, яка знаходиться у стані війни, тож спочатку важливо її виграти. А після цього, гадаю, Україна зможе стати членом Альянсу. Парламентська асамблея не ухвалює таке рішення й прийняття нового члена потребує згоди усіх країн-членів НАТО, але очевидно, що усі ми задля цієї мети працюємо», – резюмувала Жоель Гарріо-Майлям. 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.