Про це йшлося під час під час круглого столу: «Діяльність та державна підтримка установ, які надають соціальний захист ветеранам та їх родинам», який відбувся у Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко підкреслив, що держава має забезпечувати підтримку військовослужбовців та ветеранів на всіх рівнях. Нині, за його словами, проводиться робота щодо аналізу та осучаснення підходів до соціальної політики стосовно ветеранів та членів їхніх родин. Водночас очікується, що перехід мобілізованих військовослужбовців до цивільного життя стане серйозним викликом для країни.

«До початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну з 2014 року у нас було зареєстровано майже 500 тисяч ветеранів. Нині кількість осіб, які були мобілізовані або долучилися до добровольчих формувань, а також їх родини та родини загиблих захисників і захисниць може перевищити п’ять мільйонів», — зауважив він.

Перший заступник голови комітету Михайло Цимбалюк закликав учасників круглого столу надати пропозиції щодо законодавчих змін, які необхідно впровадити, щоб демобілізований військово-службовець міг отримати фахову психологічну допомогу, медичну та соціальну реабілітацію та повернутися до цивільного життя.

«У нашому комітеті є певні законодавчі ініціативи щодо того, як створити так званий соціальний паспорт, що буде очікувати нашого бійця і потім його супроводжувати. Понад те, ми запропонували парламенту підтримати законопроект, який передбачає право демобілізованих військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань на двомісячний відпочинок за рахунок держбюджету, — повідомив М. Цимбалюк. — Треба також скоординувати зусилля для того, щоб демобілізований міг належним чином отримати медичні та реабілітаційні послуги, без бюрократичних сходинок».

Водночас, як повідомили в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народні депутати висловили впевненість у тому, що долучення громадян після демобілізації до роботи в державному та публічному секторах пришвидшить якісне відновлення країни.

Успіх у лікуванні військових гарантує злагоджена робота законодавців, центральних органів виконавчої влади та обласних військових адміністрацій, адже більшість закладів, які надають медичну, медико-соціальну та реабілітаційну допомогу — це комунальні заклади. Про це у своєму виступі зазначила заступник міністра охорони здоров’я Ірина Микичак.

«У межах програми медичних гарантій незалежно від категорії, до якої громадянин належить, населеного пункту, в якому проживає, людина має отримати медичну допомогу безоплатно в повному обсязі, відповідно до затверджених протоколів, — розповіла І. Микичак. — Ми тісно співпрацюємо з військовими госпіталями, закладами МВС, всіма відомчими лікарнями. Цивільні медики працюють у бойових, мобільних госпіталях, деокуповані території забезпечуються бригадами з центрів надання допомоги МОЗ. Незважаючи на страшні, трагічні виклики війни, руйнування лікарень, втрати серед медичного персоналу, медична служба працює».

У міністерстві запевнили, що завдяки роботі мультидисциплінарних команд у 2023 році захисники та захисниці України будуть забезпечені повноцінною реабілітаційною допомогою.

Варто зазначити, що в Україні розгортається мережа центрів психологічної допомоги денних та стаціонарних форматів роботи. При цьому новий спільний проект МОЗ і Світового банку «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя в Україні» надасть фінансовий ресурс для збільшення обсягу надання послуг у сфері психічного здоров’я та реабілітаційної допомоги.

У рамках заходу його учасники також обговорили діяльність і забезпечення установ у різних областях України, що надають медичні, реабілітаційні та інші послуги ветеранам, їхнім родинам, громадянам, в тому числі і дітям, які постраждали від війни.

Висловлюючи думку стосовно відповідних звітів облдержадміністрацій народна депутатка Тетяна Циба звернула увагу на те, що потужності на місцях не використовуються повною мірою для надання реабілітаційних послуг військовим. «Місцева влада має відповідальніше підійти до забезпечення потреб військових у реабілітаційних послугах», — зауважила вона. Крім того, Т. Циба наголосила, що «вже зараз потрібно розробляти алгоритм масової демобілізації, який би враховував можливості громад, медичних закладів, реабілітаційних центрів та інших державних і недержавних інституцій».

У свою чергу представники громадських об’єднань у своїх виступах порушили низку питань, зокрема, стосовно забезпечення гарантій соціального захисту ветеранів війни, отримання статусу учасника бойових дій та членів сімей загиблих (померлих) захисників чи захисниць України. А також виплат компенсацій від держави сім’ям загиблих військових.