У Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за участю Першого заступника Голови Верховної Ради Олександра Корнієнка відбувся круглий стіл «Реформа системи оплати праці державних службовців як складова європейської інтеграції України». Захід проводили у партнерстві з Комітетом з питань бюджету, Національним агентством з питань державної служби, за сприяння та підтримки проекту ЄС «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні» (EU 4 PAR).

Під час круглого столу обговорили урядовий законо-проект «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» (№ 8222), поданого до парламенту в листопаді минулого року.

Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко (на знімку), назвавши реформу оплати праці в цілому важливою, зауважив, що багато чого також залежатиме від швидкості імплементації цих змін. «Думаю, що Верховна Рада цього скликання має обов’язок, як мінімум у першому читанні проголосувати цей законопроект», — сказав він, додавши, що документ найпевніше викликатиме дискусії, а тому це обговорення є дуже важливим, особливо в частині реалізації.

Зрештою, переконаний О. Корнієнко, законодавець може прописати в кінцевому тексті законопроекту, як саме він бачить його імплементацію. «Це той випадок, коли сам закон невеликий, але його реалізація може зайняти роки», — додав він, зазначивши, що без чіткого розуміння, як норми проекту втілюватимуться в життя, депутатам важко буде підтримати документ у сесійній залі. «Тому в наших силах це все напрацювати. Бо в цих важких умовах ми маємо підтримати державну службу і працювати на те, щоб службовці були захищені. Тому з важкими думками про сьогодення, давайте працювати над кращим майбутнім у цій сфері», — констатував він.

Як відзначила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, повномасштабна війна з росією не означає, що ми повинні відкладати глибинні реформи до кращих часів. Навпаки, поки наші Збройні Сили боронять Україну від ворога, на всіх інших «фронтах» ми маємо ухвалювати рішення, які матимуть вплив на наш євроінтеграційний вектор, на його пришвидшення, а також впливатимуть на всі процеси, пов’язані з відновленням країни, зростанням економіки.

«Реформа державних інституцій повинна продовжуватись і це стосується реформування державної служби також», — зауважила вона, додавши, що реформа оплати праці та взагалі державної служби стоїть майже останньою в переліку наших євроінтеграційних зобов’язань, але вона точно не остання серед усіх реформ, які мають велике значення для України.

«Звичайно, сьогодні на перший план виходять питання безпеки, оборони, відбудови, але ми не повинні забувати, що роль держави та державних службовців саме в цих умовах підвищується безпрецедентно», — наголосила О. Шуляк. Торкнувшись безпосередньо реформи держслужби, голова комітету виокремила її три основні напрями: цифровізація, доброчесність та мотивація. Якщо з першими двома напрямами все більш-менш зрозуміло і позитивні процеси вже йдуть, зауважила вона, то нині акцент потрібно робити саме на мотивації, щоб залучати на державну службу професійні кадри і втримувати їх. І заробітна плата відіграє тут значну роль.

Водночас депутат торкнулась і проблем, які наявні в системі оплати праці держслужбовців. Це непрозорість та складність структури заробітної плати, несправедливість, бо в різних держорганах за подібну роботу може бути різний рівень оплати праці. А також наявність корупційних ризиків при встановленні різних надбавок, премій того чи іншого службовця. «Як бачимо, у системі оплати праці держслужбовців на сьогодні є дуже великі дисбаланси, як вертикальні, так і горизонтальні. В результаті маємо дві великі проблеми: невдоволення та обурення суспільства, невдоволення та демотивацію самих держслужбовців, відтік кадрів. Усе це виливається в одну величезну проблему — низька якість державного менеджменту, державного сервісу і здатності взагалі держави вирішувати ті завдання, які перед нею постають», — констатувала Олена Шуляк.

Запропонований у законопроекті підхід до формування зарплат забезпечить не лише прозорість та збалансованість, а й наближення до європейських стандартів врядування.

У свою чергу голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа назвала нинішню ситуацію з видатками держбюджету дуже складною. «Все, що ми заробляємо як держава, ми спрямовуємо на потреби безпеки та оборони. Решта — у тому числі й оплата праці держслужбовців, потрапляє в площину дефіциту бюджету. Тож ми повинні бути дуже обережні та ощадливі в цих видатках. Бо, по-перше, наші партнери, які фінансують дефіцит бюджету, повинні розуміти на що ми витрачаємо ці кошти, тобто, на реальні обґрунтовані потреби. Але водночас люди, які працюють на державу, мають розуміти, що цей обмежений ресурс ми розподіляємо справедливо. Їх мотивація чи демотивація від несправедливого розподілу коштів на оплату праці впливає і на якість їхньої роботи. Тому в цьому сенсі цей законопроект додає справедливості та визначеності в системі оплати праці», — сказала вона.

Голова бюджетного комітету висловила також переконання, що ухвалити законопроект потрібно в найкоротші терміни (а в першому читанні в найближчі місяці), щоб підходи, закладені в ньому, можна було враховувати під час планування потреб на оплату працю в бюджеті на 2024 рік.