Про складності та проблеми, які підштовхнули аграріїв до такого рішення, говорили, зокрема, на апаратній нараді у міськраді. Найцікавіше — відбувалась вона не влітку чи восени, коли починають або вже закінчують жнивувати, а наприкінці січня. Але це вже не є сенсацією, бо загальновідомо: на ланах ще чимало кукурудзи, і там продовжують працювати комбайни.
Урожаю потрібна електроенергія
Як поінформувала під час наради очільниця відділу агропромислового розвитку Шосткинської громади Марина Геремес, місцеві механізатори не виводять техніку в поле, бо зерно у качанах вогке, а просушити його ніде: елеваторні комплекси через часті знеструмлення не працюють. Ситуація, схожа на шосткинську, характерна і для інших громад Сумщини. Як, зрештою, і для багатьох областей нашої держави: у роботу сільгоспвиробників внесла корективи війна, через яку частина ланів залишилась або незасіяними, або й досі неприбраними. Земля нашпигована боєприпасами, а тут ще й перманентні відключення електроенергії, які також впливають на долю врожаю.
За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОВА Олександра Маслака, станом на 10 лютого в області ще залишалося на полях 10% кукурудзи. Весь час, починаючи з осені й буквально по сьогодні, тривало її збирання. До нового року на Сумщині намолотили 2,5 млн тонн зерна, але поступово цей показник зріс до 3,5 млн тонн. Майже весь приріст валового збору дала кукурудза — за середньої врожайності 80 ц/га. Чи збережеться збіжжя і якої воно буде якості — то вже інше питання.
Тим часом, аграрії вже думають про те, скільки, чого і як сіятимуть нинішньої весни. Олександр Маслак поінформував, що з 1,2 млн га ріллі, яка перебуває в обігу на Сумщині, під цьогорічний урожай буде використано до мільйона гектарів. Якщо торік уже в умовах воєнного стану засіяли 93% полів, то нинішнього буде 83%. Решта землі відійде у «пасив» через небезпеку сільськогосподарських робіт, брак необхідних для обробітку ресурсів тощо. Особливо це стосується прифронтових територій, які практично щодня обстрілюються рашистами: тут можна посіяти, ризикуючи життям, але не зібрати.
Не зерном єдиним
Шість сільськогосподарських підприємств згаданої Шосткинської громади утримують велику рогату худобу та розвивають молочне тваринництво. Через відключення електроенергії потерпає і ця галузь: на фермах зупиняються молокопроводи. Одна із агрофірм свого часу придбала робота-дояра, але тепер ця техніка узагалі «мертва»: для її роботи необхідне безперервне цілодобове енергопостачання.
«Незважаючи на це, поголів’я ВРХ тримається у громаді на довоєнному рівні, — поінформувала Марина Геремес. — Воно навіть зросло: станом на 1 січня 2023-го сільськогосподарські підприємства мали 2736 голів великої рогатої худоби, а рік тому її було на 116 менше».
Однак загалом по області дива не сталося. Згідно з даними департаменту агропромислового розвитку ОВА, за рік війни кількість корів скоротилася на Сумщині на 8%, а свиней — аж на чверть. Істотно поменшало і птиці, але це поголів’я поступово відновлюється і вже наблизилось до довоєнного рівня.
Тваринництво пішло у «мінус» в усіх категоріях господарств, але щодо корів найбільших втрат зазнали особисті селянські господарства. Незважаючи на це, закупівельні ціни на молоко «від населення» залишились на Сумщині на довоєнному рівні: переробники дають за літр, як і рік тому, лише 7 грн. Проте середньозважена закупівельна ціна на молоко від сільгосппідприємств зросла на 9% і нині перевищує 12 грн за літр.
Досить низький попит на продукт пояснюється обмеженими можливостями переробних підприємств. Цей ресурс залежить від багатьох чинників, один з яких — стабільне електроживлення. Можна використовувати генератори, але тоді виробництво продукції точно буде нерентабельним. Із п’яти молокозаводів Сумщини молоко закуповують лише чотири, а їхні потужності дають змогу переробляти від 50 до 200 тонн сировини на добу. Самі лише корови Шосткинської громади забезпечують половину цієї потреби.
Сумська область.
Фото з відкритих джерел.
