Повертаючи правдиву історію, Музей мистецтв Метрополітен у США, один з найбільших у світі, визнав художників Архипа Куїнджі, Івана Айвазовського та Іллю Рєпіна українськими митцями. Ще в грудні 2022-го Куїнджі значився російським діячем. Тепер на сайті музею в біографічній довідці генія пейзажу підкреслюється його українське походження.

Архип Куїнджі народився на Донеччині, у Маріуполі, він вважав своїми пращурами греків, які з античних часів населяли Причорноморське узбережжя Криму, а в родині митця розмовляли кримськотатарською мовою. Справжню популярність йому принесли картини «Місячна ніч на Дніпрі» (однією з улюблених тем була головна українська річка) та «Українська ніч».

Понад два десятиліття художник працював над картиною «Вечір в Україні». Пейзажист писав і портрети, на яких зображені ніякі не росіяни, а саме українці, що свідчить про його приналежність і любов до українського народу. Одна з останніх великих робіт Куїнджі — «Червоний захід на Дніпрі», також присвячена Україні, зберігається в Метрополітен-музеї.

Російські окупанти в березні минулого року, зруйнували музей митця в Маріуполі, де зберігалися оригінали робіт Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса та копії картин Архипа Куїнджі. Їхня доля наразі невідома.

Музей у Нью-Йорку повернув нашій культурі й Івана Айвазовського. Всесвітньо відомий мариніст народився у 1817 році у Феодосії в сім’ї вірменського крамаря, яка переїхала в Крим з Галичини. Більшу частину свого життя митець, котрий багато подорожував Європою і працював у Римі, Неаполі, Сорренто, Венеції, Парижі, Лондоні, Амстердамі та Туреччині, прожив у рідному місті на березі моря.

За своє життя Іван Айвазовський написав майже шість тисяч картин — на половині полотен зображення моря і портових міст, є у творчому доробку міські пейзажі, картини на біблійні сюжети (одну з таких робіт він подарував Папі Римському, який забажав її придбати) та портрети. На деяких знаменитих полотнах митця — український степ.

Не всі знають, що Айвазовський став першим, хто створив українські степові пейзажі з їхнім неповторним колоритом — чумаками, женцями, вітряками й отарами овець — «Чумацьке валяння», «Український пейзаж», «Очерет на Дніпрі», «Під час жнив на Україні». Художник не лише захоплювався природою рідної землі, українськими звичаями та культурою, а й залюбки говорив українською мовою.

Відтепер на роботі мариніста «Корабель у місячному сяйві», що зберігається в Нью-Йорку, Айвазовський підписаний як українець, як і в підписі до портрета письменника Всеволода Гаршина (1884), який зберігається в галереї Метрополітен-музею, — його автор Ілля Рєпін.

Привласнивши цього визначного митця, росіяни навіть русифікували прізвище художника з козацького роду на прізвище Ріпа, який народився у 1844 році в Чугуєві на Харківщині. Зв’язок з рідним містом, Слобожанщиною й Україною Ілля Рєпін зберігав протягом усього життя, а українські мотиви посідали в його творчості провідне місце.

Геніальний козак зумів у своїх картинах — «Бурлаки на Волзі» (1870—1873), «Іван Грозний вбиває свого сина» (1885) й «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880—1891), «Українка біля тину», «Софія Драгомирова в українському вбранні» розповісти не лише про те, хто він сам, з якого народу, й усе про ментальність і культуру росіян та українців, рабську психологію одних і вільнолюбство та демократичні традиції інших, тобто нас.

Напередодні Музей мистецтв Метрополітен перейменував «Російських танцівниць» Едгара Дега на «Танцівниць в українському вбранні». Художник помилково назвав танцівниць із синьо-жовтими стрічками у волоссі «російськими». Ще раніше назву картини Дега оновили в Лондонській національній галереї. Тут зазначили, що варто спонукати інші культурні установи до переосмислення хибних або поставлених навмання маркувань мистецтва, пов’язаного з Україною.