Демонтувати споруду, розташовану між Національним музеєм історії України та фундаментами церкви Успіння Пресвятої Богородиці, або Десятинної, першого кам’яного храму Київської Русі, релігійна організація має власним коштом. Як і привести захоплену ділянку до попереднього стану та сплатити судовий збір і витрати на технічну експертизу. Рішення набуває чинності через 20 днів, якщо не буде оскаржене.

З позовом до суду звернувся Національний музей історії України, який неодноразово заявляв, що УПЦ московського патріархату на його території, порушивши закон, звела МАФ без жодних дозволів.

«Судом встановлено, що земельна ділянка з відповідним кадастровим номером належить державі на праві власності та була передана музею. На спірній земельній ділянці збудовано каплицю.

Документів, що підтверджують надання дозволів на будівництво, на введення в експлуатацію відсутні. У зв’язку з чим суд дійшов висновку, що вказана будівля є самовільною будівлею», — зазначив суддя Дмитро Баранов після оголошення рішення.

«Позов музею задоволено. Розміщення цієї споруди на земельній ділянці музею суперечить її цільовому використанню. Це порушує вимоги пункту «а» частини 1 ст. 91 Земельного кодексу.

«Храм-кіоск» розміщений в буферній зоні пам’яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво, а також порушує ансамбль історичного археологічного комплексу «Десятинна церква», — наголосив міністр культури України Олександр Ткаченко.

Захоплення московським патріархатом ділянки на Старокиївській горі поруч з церквою, збудованою хрестителем Русі Володимиром Великим у 989—996 рр. і зруйнованою у XIII ст. під час монгольської навали, розпочалося у 2005 році.

Тоді біля фундаментів храму-символу представники УПЦ (мп) встановили синій кіоск із хрестом, а за два роки — дерев’яну капличку, яку назвали монастирем та «Десятинним храмом Пресвятої Богородиці».

Ще тоді проти беззаконних дій виступив музей історії, активісти громадської організації «Збережи старий Київ», а також ЮНЕСКО.

Попри це на місці дерев’яної споруди невдовзі з’явилася кам’яна церква площею 133 кв. м. У 2012 році, за президентства Януковича, релігійна організація отримала державну реєстрацію.

Того ж року та у січні 2018-го незаконну споруду УПЦ (мп), що явно претендувала на історичний спадок рівноапостольного князя Володимира, намагалися підпалити.

Вдруге це спробував зробити архітектор Олександр Горбань, якого заарештували на два місяці. На його підтримку у подвір’ї історичного музею зібралася багатолюдна акція, а представники патріотичних організацій демонтували інформаційний борд біля каплиці.

У 2018 році Національний музей історії України звернувся до Окружного адмінсуду Києва щодо визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав релігійної громади УПЦ (мп) на незаконно збудований об’єкт.

Весь цей час «Десятинний монастир», у якому моляться за росію, функціонував, його представники продовжують стверджувати, що «храм-МАФ» збудований законно і погрожують позивачам та активістам «судом Божим».

Перед початком судового засідання прихильники УПЦ московського патріархату перекрили камери операторів та нахабно поводилися. Раніше, під час засідання 8 лютого у цій же справі, як повідомив суддя, у відвідувачів забрали вісім ножів, тож у приміщенні посилили охорону.

Нагадаємо, що «Голос України» у номері за 1 лютого писав, що релігієзнавча експертиза Статуту про управління УПЦ вказала на наявність цієї релігійної організації, яка називає себе самостійною, церковно-канонічного зв’язку з російською православною церквою — «частини з цілим».

Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.