Сільський розвиток у контексті євроінтеграції України — такою була тема форуму, організованого Всеукраїнською асоціацією громад у партнерстві із Всеукраїнським конгресом фермерів та спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України. Участь в обговоренні також узяли народні депутати України та представники місцевих громад.

Відкриваючи обговорення, голова Всеукраїнської асоціації громад Володимир Кучма зазначив, що метою форуму є обговорення досвіду розвитку сільських територій країн ЄС як складової спільної аграрної політики Європейського Союзу, а також окреслення завдання органів державної влади та місцевого самоврядування щодо впровадження в Україні нової політики сільського розвитку задля прискорення процесу євроінтеграції.

Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду насамперед подякував нашим аграріям, які в нинішніх складних обставинах забезпечують продовольством не лише нашу країну, а й світ.

«Переконаний, що розвиток сільських територій має бути нерозривним із розвитком аграрного сектору. А в перспективі ми маємо зробити все, щоб цей розвиток був більш стабільним, динамічним та націленим на повноцінне членство в Європейському Союзі», — зазначив він, підкресливши, що завдання парламенту якраз і полягає в гармонізації українського та європейського законодавства.

За словами народного депутата, минулого року ми більш як наполовину виконали план заходів у сільському господарстві в частині Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, було ухвалено закони щодо насінництва, безпеки харчових продуктів, поводження з пестицидами, а зараз триває активна робота над законопроектами про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції, щодо розвитку виноробства та хмелярства, захисту рослин.

«Ці зміни, зокрема, націлені на вдосконалення роботи агросектору, а отже, створення нових робочих місць, а нові робочі місця — це сплачені податки на розвиток сільських територій, інфраструктури, соціальної сфери», — наголосив О. Гайду, відзначивши при цьому допомогу наших міжнародних партнерів.

Наприклад, минулого року завдяки 50 мільйонам євро допомоги від ЄС вдалося запустити гранти для фермерів. Крім того, працює система надання пільгових кредитів, які вже отримали майже 40 тисяч підприємців.

Цього року за програмою пільгового кредитування «5-7-9» планується виділити ще сім мільярдів гривень, а також 200 мільйонів бюджетних коштів буде спрямовано на підтримку зрошування. Триватиме й програма надання мікрогрантів для розвитку садівництва, виноградарства, тепличного бізнесу.

Відповідаючи на запитання, що нам дасть вступ до Євросоюзу та приєднання до його єдиного ринку, голова комітету підкреслив, що, по-перше, ЄС через свої фонди зможе надати кошти на відновлення та розвиток сільських територій, адже саме агросектору там виділяється значна частина коштів.

На думку О. Гайду, допомога аграріям нашої країни може сягати сотень мільйонів євро.

По-друге, Україна отримає доступ до більшої кількості ринків та вільний рух товарів і послуг з країнами ЄС, а це означає, що українські товари не стоятимуть у чергах на митниці та безперешкодно долатимуть кордони.

Голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький зазначив, що на українське село та весь аграрний ринок при вступі до Європейського Союзу чекає величезна трансформація.

«Під час нещодавнього візиту Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн було озвучено, що Україна до 2027 року має приєднатися до єдиного ринку ЄС. А на мою думку, бути членом єдиного ринку ЄС — це фактично бути членом Євросоюзу. Адже це означає відсутність будь-яких кордонів з ним у принципі. Уявіть собі: жодних митних постів, просто  їдете в сусідні Польщу чи Угорщину. Бо наберуть чинності чотири основні принцип Євросоюзу — свобода руху товарів, послуг, капіталу і людей. Українці матимуть право працювати в будь-якій країні ЄС, у нас можуть надавати послуги будь-які європейські компанії і ми також можемо надавати послуги в країнах ЄС», — сказав він, додавши, що Україна в рамках вирівнювання конкуренції отримає значно більший доступ до тих дотаційних механізмів, які діють в ЄС.

Також варто розуміти, що майже половина коштів із 900-мільярдного євробюджету витрачається саме на підтримку агропромисловості.

«Це абсолютно фундаментальна зміна, яка може чекати України», — наголосив народний депутат, додавши, що фермерами в ЄС вважають усіх, хто виробляє чи продає їжу або значну частину свого раціону вирощує сам. В Україні це досі називають домашнім господарством, і до таких домогосподарств у нас належать до чотирьох мільйонів людей. Водночас термін «фермерство» у нас стосується лише окремих організаційно-правових форм господарювання, яких в Україні зареєстровано лише приблизно 40 тисяч.

«Тому ЄС хотітиме від нас зміни поняття «фермерство», і нам потрібно у дуже стислі терміни прийняти новий закон про фермерство та поширити це поняття на всіх, хто вирощує і виготовляє їжу, сам її споживає, має певний мінімальний обсяг землі. І тоді всі ці люди з часом матимуть право на підтримку від Євросоюзу», — сказав М. Заблоцький, зауваживши, що, звісно, це не буде дуже швидко, але вже за рік-два до нас має прийти розуміння цієї фундаментальної зміни, адже мова йде про десятки мільярдів євро.

Парламентарій припустив, що коли Україні вдасться отримати свої заслужені 10 відсотків субсидій від ЄС на підтримку агросектору, то ці кошти будуть більші, ніж довоєнний експорт всієї аграрної продукції з України та фактично еквівалентні нашому державному довоєнному бюджету.

На думку заступника міністра аграрної політики та продовольства Маркіяна Дмитрасевича, зараз серед основних пріоритетів є як продовження виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС, так і завдання з імплементації всього законодавства ЄС, після чого Україна зможе формувати переговорні та робочі групи з європейськими партнерами.

За оцінками урядовця, такі переговори можуть стартувати восени або наприкінці цього року. Спочатку обговорюватиметься кластер, який стосується верховенства права, а далі поступово сторони перейдуть і до інших кластерів. Питання сільського господарства і розвитку сільських територій обговорюватимуть за п’ятим кластером. Для цього Україні ще потрібно імплементувати до 40 відсотків законодавства ЄС, яке стосується саме сільського господарства. 

«Для того, щоб сформувати наші позиції на переговорах з Європейським Союзом, нам потрібні будуть широкі консультації з нашим аграрним сектором. Зрозуміло, ми працюватимемо з асоціаціями. Україна з потужним аграрним сектором як гарантом європейської та світової продовольчої безпеки має з гідністю увійти в сім’ю європейських країн», — переконаний М. Дмитрасевич.

Під час форуму із доповідями щодо політики розвитку сільських територій країн ЄС виступили Президент Європейського альянсу сільських громад Том Джонс та радник Департаменту сільського розвитку Національного платіжного агентства (Литва) Йонас Пупіус.