Видання розповідає про концтабір, влаштований російськими окупантами в цьому селі.
Росіяни ввійшли в село 3 березня і зігнали всіх його мешканців до шкільного підвалу. Школу перетворили на штаб, а люди були живим щитом від імовірних ударів української артилерії, якої так боялися окупанти. Міжнародний журнал докладно розповідає про умови, в яких страждали українці — мешканці Ягідного.
«До свого відходу 30 березня, протягом майже цілого місяця, росіяни утримували в підвалі практично все населення Ягідного — понад 360 осіб, разом з дітьми та літніми людьми, — пише журнал. — Там було так тісно, що спати доводилося сидячи. Люди мусили самі дбати про те, як прогодуватися, а вночі замість туалету мали одне відро на кожні п’ятдесят осіб. Підвал не провітрювався, й від браку кисню найстарші божеволіли і помирали. Росіяни не дозволяли ховати померлих одразу, а коли нарешті дозволили, то обстріляли похорон».
До підвалу росіяни зігнали всіх — навіть немічних і старих. Як у фільмах про Другу світову, родичі везли таких на візках. Частина з них так і померла у підвалі. Кількох селян росіяни вбили, як тридцятирічного Анатолія Янюка — пострілом у голову за те, що відмовився виконати їхню вимогу лягти на землю. «Я на своїй землі, і перед вами лягати не буду», — такими були його останні слова, як розповіли матері Анатолія сусіди, які бачили страту.
На цьому фото дати утримання людей у полоні. Ліворуч — імена вбитих росіянами, праворуч — тих, хто помер у підвалі.
У підвалі було багато форм знущань, про які тепер дізнаються читачі журналу Time. Скажімо, щоб принизити українську мову, російські солдати приносили жителям Ягідного замість туалетного паперу підручники української мови. Журнал пише: «В’язні підвалу із заздрістю спостерігали, як росіяни п’ють сік із маленьких упаковок, і мріяли, що купуватимуть такі ж, коли вийдуть на волю. Іноді росіяни давали їм сухі галети зі своїх пайків, а одного разу привезли повну тачку нарізаного хліба. Частина хліба була запліснявілою, решта — брудною, але матері все одно бігли до тачки, хапали й обтрушували скибочки, щоб віддати дітям. Солдати знімали цю сцену на телефони».
...Коли росіяни втекли і ягіднянці вийшли на волю, перше, що зробили, ввімкнули радіоприймач, щоб зрозуміти, чи є ще Україна, адже росіяни весь час їм повторювали, що Україна вже окупована. Радіо в той час не давало новин, а тільки музику. Селяни прислухалися — музика була українською, отже, Україна є. А перших українських солдатів несміливо обмацували, боячись помилитися.
...А в школу у Ягідному місцеві діти тепер не можуть ходити — відвідують школу в сусідньому селі…
Чернігівська область.
Фото із соціальних мереж.
Фото time.com
