Те саме, на жаль, стосується і найближчої перспективи.

Очікування бізнесу від результатів діяльності в 2023 році додасть хіба що десяту частину до доходів 2022 року. Про це свідчать дані 10-ї хвилі досліджень стану українського бізнесу, яку провели Advanter Group, Центр розвитку інновацій, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, національний проект "Дія.Бізнес", інформує Український соціологічний портал.

Індекс активності бізнесу UBI (Ukrainian Business Index) на початку 2023 року становить 30,76 (зі 100 можливих). Індекс майже не зріс порівняно з листопадом 2022-го (30,04), є нижчим за показник вересня (33,9). За результатами 2022 року 26,5% підприємств повністю або майже повністю зупинили роботу. Це нижче за показник листопада, коли 31,7% підприємств залишалися повністю або майже повністю не працюючими.

Загалом спостерігається позитивна динаміка. 14% підприємств вказали на зростання обсягів робіт порівняно з довоєнним періодом. 9,3% підприємств вийшли на показники 2021 року.

Середньозважений очікуваний показник оборотів бізнесу у 2023-му порівняно до 2022-го - плюс 10,3%. Водночас майже половина (47,1%) бізнесу очікують на зростання оборотів у нинішньому році. Не бачать перспектив - 18,5% підприємств (вказали, що бізнес не буде працювати або будуть працювати на рівні до 50% від оборотів попереднього року).

Зберігається суттєва регіональна різниця в очікуваннях бізнесу із заходу та центру України порівняно з прифронтовими областями. 20% підприємств на сході України і 19% на півдні не бачать можливостей для відновлення діяльності цього року.

Найбільше заважає бізнесу відновлюватися: відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів (50,5%); непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку (48,4%) та відсутність достатнього капіталу (40,4%). Порівняно із ситуацією в листопаді найбільш суттєвою проблемою для бізнесу стає відсутність платоспроможних клієнтів - 50,5%. Порівняйте з 39,5% у листопаді. Значно зросли ризики, пов'язані з непередбачуваним розвитком ситуації в країні, - 48,4% (44,2% у листопаді).

Контекст

Дефіцит електроенергії, руйнування підприємств та інфраструктури, порушення логістики, скорочення пропозиції товарів та послуг, зростання виробничих витрат, а також низька платоспроможність населення продовжують значно впливати на економічну активність підприємств та їхні очікування. У січні 2023-го індекс ділової активності НБУ знизився до 37,5 із 42,1 у грудні 2022-го.

За підсумками четвертого кварталу минулого року український бізнес дещо послабив негативні очікування щодо динаміки обсягів виробництва товарів і послуг упродовж наступних 12 місяців. Також поліпшилися прогнози майбутньої ділової активності підприємств. Оптимістичніше налаштовані підприємці й в оцінках темпів майбутньої інфляції та її впливу на споживчі настрої й купівельну спроможність населення. А ось девальваційні очікування знову погіршилися - в те, що гривні вдасться зберегти теперішні позиції у протистоянні з євро і доларом, бізнес майже не вірить.

Процес відбудови України - вже на радарі дуже великої кількості міжнародних гравців. Так вважає заступник міністра економіки України Олександр Грибан, про що він заявив в ефірі нацмарафону.

За словами посадовця, процес відбудови України передбачає залучення інвестицій, що є доволі тривалим процесом, тож уряд нині активно працює над залученням гарантій від країн-партнерів.

Зокрема, про це говорили під час Тижня відповідальної ділової поведінки та міністерської зустрічі, що відбулася в Парижі на майданчику OECD.

"Серед тем обговорення була, зокрема, мобілізація коштів за кількома напрямками. Або через мультидонорську координаційну платформу, що була започаткована країнами "Великої сімки". Або через пільгові кредити, що передбачає залучення іноземних гравців та технохнологій", - сказав Олександр Грибан.

З березня понад 10 мільйонам українців підвищать пенсії на 20%. Це стало можливим... завдяки армії.

Про це розповіла міністр соціальної політики Оксана Жолнович.

"Допомогла армія, хоч як це дивно звучить. Солідарна пенсійна система - це та система, яка передбачає скидання всіх людей, що працюють, в один котел. З цих внесків утримуємо наших пенсіонерів. Я хочу закликати наших бізнесменів і найманих працівників дуже відповідально до цього ставитися. Мільйони людей, які пішли служити й отримали більшу зарплату, дали нам змогу сформувати запас коштів, який надає можливість зробити перерахунок та індексацію. Ми отримали більші пенсійні внески від кожного найманого працівника, це додало в пенсійний бюджет більше коштів. Це свідчить про те, що ми можемо зробити певні збільшення", - пояснила міністр.

Також Жолнович розповіла, якою буде мінімальна та середня пенсії після індексації у березні.

"Мінімальна пенсія зафіксована для різних категорій - від 2100 до 2600 - залежно від стажу. Немає єдиної межі. Середня пенсія - 3500 гривень. А зараз буде 4200-4500 (залежить від категорії). Середня доплата становитиме від 400 до 700 грн", - зазначила посадовиця.

Нагадаємо, Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що індексація виплат торкнеться більш ніж 10 мільйонів українців. Пенсіонери віком понад 80 років продовжать отримувати щомісячну доплату в 500 грн. Для пенсіонерів віком 75-80 років - це доплата до 400 грн на місяць, а для пенсіонерів 70-75 років така доплата становить до 300 грн.

Загалом цього року держава планує витратити на пенсійне забезпечення понад 700 мільярдів гривень.

Воно, може, і потішило б. Коли б не війна, коли б не ціни, коли б не діри, які доведеться латати!

 

Переможемо!