У саду кам’янчанина В’ячеслава Францішка можна побачити десятки сортів різних ягідних та фруктових культур. Він призвичаїв до своїх умов теплолюбиві й рідкісні рослини, з яких тепер отримує гарні врожаї.

А крім них, ще десятки маловідомих та екзотичних культур. Про те, щоб вони потіснили традиційну пшеницю, кукурудзу, ріпак чи соняшник, поки що не йдеться. Але про те, як активізувати свій бізнес, задумується чимало й потужних сільгоспвиробників, і дрібних фермерів.

Ягоди бузини, хоч як би рясно вони родили, на наших прилавках практично не зустрінеш. Та й у харчовій промисловості таку складову майже не використовують. А от в об’єднаній Європі для багатьох не тільки ягода, а й цвіт бузини є улюбленим продуктом. З них роблять сиропи й варення, додають у настоянки, готують соуси, широко використовують у кондитерській сфері. Там можна побачити чималі бузинові сади, в яких фермери вирощують і збирають свій урожай.

Про те, що це справді корисна рослина, знають і українці. Бузиновий цвіт можна знайти в аптеках як лікарський засіб. Дехто робить бузиновий квас, а в бабусиних скринях є й інші рецепти. Але про масове споживання не йдеться. Можливо, поки що.

А доки попит на ці ягоди залишається сталим у наших західних сусідів, це шанс заробити й для українських садівників. Маючи такий товар, вони могли б продавати його на закордонних ринках. А щоб їхній бізнес був вигідним, на допомогу приходять вітчизняні селекціонери — пропонують нові сорти, які можна масово вирощувати. Причому не тільки бузини, а ще й калини, обліпихи, береки тощо.

Садівник-селекціонер із Кам’янця-Подільського В’ячеслав Францішко вже вніс до Державного реєстру сортів чимало рослин, які раніше вирощували хіба що любителі. З-поміж іншого є шість сортів калини. Їх автор звертав увагу як на врожайність, так і на смакові якості ягід та зовнішній вигляд. Тож є, приміром, два такі, що мають чи не найбільші плоди серед відомих світових сортів калини.

Їх здебільшого купували та висаджували іноземні фермери. Але тепер дедалі більше цікавляться і в нас. За словами В’ячеслава Францішка, фахівці Національної академії аграрних наук уже розробили кілька рецептів для переробки калини. Можливо, подібна продукція зацікавить і вітчизняний ринок.

Серед новинок є і три сорти береки лікарської. На жаль, ця рослина, що є близькою родичкою горобини й глоду, тепер нечасто зустрічається не тільки в Україні, а й у світі. Був час, коли попит на деревину з неї призвів до масового вирубування береки. Матеріал йшов на виготовлення дорогих меблів, музичних інструментів і навіть деталей для літаків.

Але тепер дослідників дедалі більше цікавлять харчові та навіть лікувальні можливості береки. Попит на її ягоди починає зростати. Та шкода, що отримати великі врожаї не так вже й прос

Для того, щоб пришвидшити цей процес, і працюють селекціонери. І хоча змусити дерево рости швидше навряд чи вдасться, отримати бажаний результат на щеплених рослинах цілком можливо.

Як активно культури-екзоти та раритети опановуватимуть наші чорноземи, сказати важко. Але намагання посприяти тим, хто хоче займатись саме нетрадиційними культурами, у Хмельницькій громаді є. Тут запускають проект «Підтримка аграрного розвитку». Зокрема, йдеться про допомогу в галузі рослинництва. Ті, хто вирощуватиме малопоширені сільськогосподарські культури, зможе отримати по п’ять тисяч гривень на гектар посівів. У списку малопоширених є понад три десятки видів зернових, технічних, лікарських, плодових і овочевих. Так, селян із Хмельницької громади заохочують вирощувати батат, спаржу, лохину, бамію, артишок, амарант тощо.

Приміром, бамію, на подільських полях раніше не бачили. Не дивно, бо цю овочеву культуру в Україні плекали хіба що у південних степових районах, бо любить тепло та сонце. Раніше вважалось, що клімат Поділля для неї не підходить. Та все змінюється. І природні умови теж. Останніми роками на ланах Хмельниччини дедалі активніше вирощується соняшник, який раніше так само не був традиційною культурою для цієї кліматичної зони. То чому б не взятись за бамію, котру використовують при приготуванні густих супів або овочевих страв. У їжу використовують молоді стручки, які вживають свіжими чи відвареними, тушкованими з м’ясом. Чи це смачно? Дізнаємось, коли бамія з’явиться на хмельницьких полях, а потім і на ринках.

Хоча чимало екзотичних овочів і фруктів можна зустріти в наших супермаркетах і тепер. Але й у кращі часи ціна на них була доволі висока. А зараз, коли додались воєнні труднощі та інфляція, асортимент такого товару став меншим. Для вітчизняного споживача подібний імпорт коштує задорого. А от «домашній» продукт міг би бути дешевшим. І водночас вигідним для виробників. Бо шляхи не тільки на вітчизняні, а й на ринки об’єднаної Європи для нього відкриті.

Хмельницька область.

Фото з фейсбук-сторінки В’ячеслава Францішка.