Як і завжди у важкі часи, парламент став надійним форпостом нашої державності. Нині єдиний законодавчий орган влади продовжує працювати, а чинність його рішень не ставиться під сумнів ані в середині країни, ані на міжнародних платформах. У своїй роботі народні депутати спираються на демократичні засади, а рішення приймають більшістю голосів у залі.
Рік тому, вранці 24 лютого, Верховній Раді довелося ухвалити рішення про введення воєнного стану. Згідно із даними системи «Рада» це питання почали розглядати о 8-й годині 4 хвилини й витратили на нього трохи менш як десять хвилин. Указ Президента про введення воєнного стану в Україні затвердили трьома сотнями голосів. Ось що за результатами голосування зауважив тоді на своїй сторінці в Фейсбуці Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук: «Сьогодні нас, представників всіх фракцій і груп парламенту, не роз’єднують політичні погляди. Навпаки: нас об’єднує одне — прагнення служити державі Україні та народові України. Ми на своїй землі, з нами правда, з нами Бог. І ми переможемо! Слава Україні».
Уже третього березня Верховна Рада ухвалила 14 законів та одну постанову. Серед ухвалених тоді рішень — затвердження указів Президента про загальну мобілізацію та про використання Збройних Сил України та інших військових формувань. А також зміни щодо забезпечення відповідальності, в тому числі й встановлення кримінального покарання для осіб, які здійснювали колабораційну діяльність. Зокрема, йдеться про законопроект № 5143, яким встановлено додаткові правові підстави для ліквідації політичних партій, громадських, благодійних чи релігійних організацій, професійних спілок та громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, уповноважені особи яких здійснювали співпрацю з окупантами.
Народні депутати ухвалили й зміни до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки в умовах дії режиму воєнного стану. Того ж дня ухвалили й закон (№ 7120), який стосувався участі цивільних осіб у захисті України і дозволив надати право на отримання вогнепальної зброї громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України та виявили намір взяти участь у захисті держави.
Ще однією відповіддю на виклики часу стало рішення про посилення відповідальності за мародерство (№ 7124). Парламент прийняв і закон про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів (№ 7122).
Пізніше в парламенті ухвалили зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо дії норм на період дії воєнного стану (№ 7137-д), які дозволили, зокрема, фізичним особам-підприємцям та юридичним особам з оборотом до 10 мільярдів гривень сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі два відсотки за правилами, встановленими для 3-ї групи платників єдиного податку. Народні депутати внесли зміни до деяких законів України щодо забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів (№ 7152). А також прийнято зміни до закону про державний бюджет на 2022 рік (№ 7167), якими збільшили видатки для Міністерства оборони за програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання».
Ще в березні 2022-го Верховна Рада розширила коло осіб, віднесених до числа учасників бойових дій та до осіб з інвалідністю внаслідок війни, передбачивши відповідний статус для добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України; осіб, які увійшли у склад добровольчого формування територіальної громади та осіб, які увійшли до складу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (законопроект № 7151).
Прийняли також і закон, який дозволив відновити та продовжити безпечний освітній процес у 2022 році. Зміни № 7133 дали змогу організувати освітній процес у дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш безпечною для його учасників. А також зберегти місце роботи, середнього заробітку, виплату стипендії та інших виплат, передбачених законодавством. Довелося актуалізувати й трудове законодавство. Для цього парламент прийняв закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану (реєстр. № 7160). Він захистив права найманих працівників на працю на безпечних територіях та отримання заробітної плати в період та після завершення режиму воєнного стану.
У стінах парламенту також проголосували за зміни, які дозволили впорядкувати питання, пов’язані з військовополоненими в особливий період (№ 7173). Для цього визначили та розмежували окремі повноваження центральних органів виконавчої влади, Державної кримінально-виконавчої служби України, Збройних Сил України, Військової служби правопорядку у
Збройних Силах України стосовно поводження з військовополоненими, утримання, направлення їх до найближчих пунктів тримання військовополонених тощо.
Наприкінці березня Верховна Рада прийняла закон, необхідний для врегулювання діяльності механізму держави в умовах воєнного стану (№ 7153). А також зміни, які вдосконалили засади організації та ведення руху опору (№ 7180). Ще одне резонансне рішення — ухвалення закону, який скасував відповідальність у випадках добровільної здачі зброї, бойових припасів, вибухових речовин або пристроїв (№ 7181). А от відповідальність за використання гуманітарної допомоги під час дії воєнного стану довелося посилити (№ 7146).
Бурхливе обговорення викликав законопроект, який передбачив одноразову зміну, винятково на 2022 рік, алгоритму вступу до закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої освіти та звільнення здобувачів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році, від проходження ДПА (№ 7132). Хай там як, але це рішення дозволило всім охочим абітурієнтам вступити до українських вишів, незважаючи на повномасштабне вторгнення.
На початку квітня Верховна Рада ухвалила закон про встановлення винагород за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора (№ 7229). Цього місяця також прийнято рішення про створення і діяльність Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. А в травні Верховна Рада ухвалила закон щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Протягом цього року парламенту довелося ухвалювати рішення, які, здавалося би, навіть не потребували обговорення. Наприклад, про заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку російської федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями росії у війні проти України (№ 7214). На 31-му році незалежності прийнято й закон про дерадянізацію законодавства України (№ 4284). Цим документом встановлено такими, що не застосовуються на території України, майже 1,2 тисячі актів органів влади СРСР та УРСР.
Народні депутати прийняли зміни до статті 73 Кодексу законів про працю й встановили 28 липня новий святковий День Української Державності. За словами очільника парламенту Руслана Стефанчука, це рішення «сприятиме утвердженню спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення. Воно стане чинником опору ворожим наративам росії про Україну як «фейкову державу». «Ми повинні відвойовувати кожен сантиметр своєї історії, розчищати наше історичне коріння. Адже ми — самодостатня нація», — наголосив він.
У червні Верховна Рада внесла зміни до деяких законів (№ 7273-д), якими визначила поняття національного музичного продукту, запровадила програми його підтримки та розвитку, в тому числі шляхом грантування. А також заборонила публічне виконання, показ, демонстрацію, сповіщення фонограм, відеограм та музичних кліпів, які здійснені співаком (співачкою), котрий після 1991 року був громадянином держави-агресора. Законом збільшено до 40 відсотків частку пісень та до 75 відсотків добовий обсяг ведення новинно-аналітичних та розважальних передач державною мовою при здійсненні радіомовлення тощо. Влітку парламент ухвалив закон, який заклав фундамент розвитку громад і сформував три основні стовпи регіональної політики — планування, фінансування й управління регіональним розвитком. А також запровадив мораторій на підвищення цін на газ і тепло на період дії воєнного стану.
Справді резонансним стало голосування за закон про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Йдеться про так звану Стамбульську конвенцію, яка вже неодноразово ставала каменем спотикання для українських парламентаріїв. У 2022-му цей поріг вдалося пройти.
Наприкінці минулого року народні депутати прийняли закон щодо порядку проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без громадянства у Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях (№ 8098). А вже в лютому 2023-го внесли зміни до Податкового кодексу щодо сприяння ввезенню на територію України безпілотних літальних апаратів та деяких інших товарів (№ 8360).
Робота законодавчого органу влади складалася так, що майже всі ключові рішення, які стосувалися воєнного часу, ухвалили упродовж перших шести місяців від початку повномасштабного вторгнення. Утім, законотворчий процес тривав безперервно весь цей рік. І от наприкінці 2022-го Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про те, що Україна вже виконала свою частину роботи та прийняла всі законопроекти, необхідні для виконання рекомендацій, які стосуються вступу в Європейський Союз, наданих нам Єврокомісією в червні.
Упродовж цього року воєнного стану в парламенті приймали цілу низку звернень до міжнародних організацій, парламентів та урядів країн із закликами засудити агресію російської федерації та пропозиціями вжити невідкладних заходів для її припинення. У Верховній Раді звучали звернення ключових політиків та світових лідерів. Вони надихали народ України та народних депутатів на боротьбу.
Завдяки злагодженій роботі парламентаріїв нашій країні вдалося налаштувати життя в умовах, далеких від нормальних. Кожне з подібних рішень важко переоцінити, бо кожне воно є цеглинкою для будівництва нашої Перемоги.
Переглядаючи законотворчу роботу 2022 року, наче вивчаєш новітню історію, написану вогнем та кров’ю наших співвітчизників. Навряд чи хоча би одному парламенту в сучасному світі довелося пройти подібне. І не доведеться, якщо російська навала розіб’ється на нашій землі. А до того кожен українець чи то в цеху, чи в сесійній залі, а чи на полі бою працюватиме на Перемогу стільки, скільки буде потрібно.
