Рік спротиву.
Рік мужності.
Рік незламності.
«вєлікая расія» збиралася взяти нас за три дні. Але не очікувала такого опору Українського народу.
«друга армія» думала, що ми не маємо війська. Але зустріла справжніх «левів» — ЗСУ.
«братній народ» був впевнений, що ми їх чекаємо. А ми палимо і рвемо російські триколори та бережемо наш синьо-жовтий!
Рік тому нам було страшно.
А сьогодні ми всі хочемо розплати: за кожну випущену ракету, за кожен зруйнований будинок та під'їзд, за кожен евакуаційний потяг і за кожну розстріляну гуманітарну колону.
За Бучу, Бородянку, Ірпінь, Маріуполь, Харків, Херсон, Краматорськ, Кременчук. За кожний клаптик землі, який здригнувся від вибуху. За кожну мати, якій довелось хоронити сина, за кожну доньку, яка втратила батька, за кожного малюка, який втратив своє дитинство.
За кожен злочин, скоєний у наших містах і селах!
Рік тому світ боявся могутньої росії. А сьогодні гуртується довкола сталевої України.
Ми маємо друзів та союзників і ми — нація, якою захоплюється увесь світ!
А тому билися і будемо битися!
До Перемоги!
За нашу Україну!
