Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Звернення Верховної Ради України до парламентів і урядів держав світу та міжнародних організацій з нагоди річниці повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну (додається).

2. Доручити Голові Верховної Ради України забезпечити невідкладне направлення тексту Звернення до парламентів і урядів держав світу та міжнародних організацій.

3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України  Р. СТЕФАНЧУК.

м. Київ, 24 лютого 2023 року.
№ 2942—IX.

ЗВЕРНЕННЯ
Верховної Ради України
до парламентів і урядів держав світу та міжнародних організацій з нагоди річниці повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну

У лютому 2014 року російська федерація розпочала загарбницьку війну проти України, анексувавши Автономну Республіку Крим і м. Севастополь, частину Донецької і Луганської областей України.

24 лютого 2022 року російська федерація перейшла до відкритої збройної агресії проти України, що супроводжується безпрецедентними за своїм цинізмом і жорстокістю воєнними злочинами, злочинами проти людяності, злочинами геноциду та ядерним шантажем, внаслідок якої порушено загальновизнані норми та принципи міжнародного права: територіальна цілісність і непорушність кордонів суверенної держави, незастосування сили чи погрози силою проти територіальної цілісності чи політичної незалежності держави. Дипломатичні зусилля України, усього демократичного світу щодо переконання путінського режиму у неприйнятності війни на Європейському континенті та необхідності припинити збройну агресію проти України виявилися марними, оскільки російська федерація свідомо обрала шлях зневаги до засад і безальтернативних вимог міжнародного правопорядку.

Російська федерація упродовж 365 днів руйнує масованими артилерійськими обстрілами, ракетно-бомбовими ударами мирні міста і об’єкти цивільної інфраструктури, вбиває мирних громадян, знищує цілі населені пункти, зневажає права людини на тимчасово окупованих територіях, погрожує застосувати зброю масового знищення, порушує усі норми міжнародного гуманітарного права і вчиняє геноцид Українського народу і цим наочно демонструє, що є державою-агресором, державою – спонсором тероризму.

У перші місяці широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України понад 8 мільйонів українських громадян, зокрема жінки, діти, особи похилого віку, особи з інвалідністю, рятуючись від смертельної небезпеки, виїхали за кордон, майже 7 мільйонів українців стали внутрішньо переміщеними особами. За інформацією ЮНІСЕФ більше 470 тисяч людей в Україні вперше опинилися у стані бідності, значна частина яких – це діти. Загалом від російської агресії проти України постраждало 21,3 мільйона осіб.

Від початку широкомасштабної збройної агресії російської федерації під російською окупацією перебувало понад 3700 населених пунктів України. Упродовж року у важких боях українські захисники звільнили майже половину раніше захоплених населених пунктів. Повсюди на звільнених від окупації територіях виявлено факти та зафіксовано докази особливо тяжких злочинів російських загарбників: сотні катівень та масових поховань закатованих чи розстріляних цивільних осіб (зокрема дітей і жінок) та військовополонених.

У містах і селах, що досі залишаються під тимчасовою окупацією, російські збройні сили, інші збройні формування та злочинні організації, підконтрольні російській федерації, продовжують вчиняти воєнні злочини та злочини проти людяності, акти жорстокості і жорстокого поводження, необґрунтовані воєнною необхідністю застосування зброї проти мирного населення України: вбивства, зґвалтування та викрадення людей, масова насильницька депортація українських громадян до російської федерації, умисне вчинення дій, спрямованих на катування цивільного населення голодом, збройні напади на заклади освіти, охорони здоров’я, культові споруди тощо.

Особливо цинічним та жорстоким злочином російського окупаційного режиму, якому ніколи не може бути прощення, є масова примусова депортація з тимчасово окупованих територій українських дітей-сиріт і дітей, які мають родини, яких обманним шляхом відправляють до різних, насамперед віддалених, регіонів російської федерації, нав’язують їм усупереч їхній волі російське громадянство за спрощеною процедурою, всиновлюють, фактично знищуючи генофонд Українського народу. Такі дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 1949 року.

Російські окупаційні війська цілеспрямовано вдаються до знищення української ідентичності: забороняють українську мову та українську культуру, вилучають з бібліотек та масово спалюють українські книги, примусово насаджують вивчення російської історії та запроваджують освітні стандарти російської федерації в закладах освіти, переслідують та викрадають проукраїнських активістів тощо.

Увесь світ вражений варварством окупантів, які вщент зруйнували Донецький академічний обласний драматичний театр у місті Маріуполі, вбивши сотні містян, які в ньому переховувалися. Російська ракета знищила Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівці на Харківщині. Від обстрілів російських загарбників також постраждали Будинок органної та камерної музики в місті Дніпрі, театр «Київська мала опера» – у місті Києві, палаци культури – у містах Маріуполі, Охтирці, Ірпені тощо. Зазнали значних пошкоджень бібліотеки в Харкові, Житомирі, Чернігові та інших містах України. Зруйновано Художній музей імені Куїнджі в місті Маріуполі, в якому експонувалися картини таких митців, як І. Айвазовський, А. Куїнджі,

М. Глущенко, Т. Яблонська, М. Дерегус та інші. Ще однією з непоправних втрат історико-культурного надбання України стало знищення російським агресором історико-краєзнавчого музею в селищі Іванкові на Київщині, де зберігалися твори Марії Приймаченко.

Пограбовано значну кількість українських музеїв, що знаходились або знаходяться на тимчасово окупованій російською федерацією території. Зокрема, з Мелітопольського краєзнавчого музею окупанти вивезли колекцію скіфських золотих виробів, із сховища зруйнованого Художнього музею імені Куїнджі в Маріуполі – картини І. Айвазовського, А. Куїнджі, унікальні ікони та книги, з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка – майже всі експонати.

Наразі загалом знищені або зазнали втрат майже 600 об’єктів української культурної спадщини, чим держава-агресор завдає непоправної шкоди, плюндруючи багатовікові культурні надбання України.

Крім української ідентичності і культури, ворог цілеспрямовано знищує й унікальні природні екосистеми України. Постійні обстріли, пожежі, будівництво фортифікаційних споруд знищують корисні властивості ґрунтів, руйнують природні середовища, унеможливлюють безпечне існування тваринного та рослинного світу, зокрема, тих видів, які занесено до Червоної книги України.

Під загрозою знищення опинилися природоохоронні території Смарагдової мережі, два біосферні заповідники, водно-болотні угіддя міжнародного значення площею близько 600 тисяч гектарів, які перебувають під захистом Рамсарської конвенції. Значна площа земель України, лісів та інших насаджень, засмічені залишками знищеної військової техніки та боєприпасів, випалені ракетами та снарядами.

Зниження рівня води в Каховському водосховищі та зупинення водопостачання для охолодження реакторів Запорізької атомної електростанції підвищують ризик виникнення аварії на найбільшій в Європі атомній електростанції та створюють ядерну загрозу усьому континенту, становлять гуманітарну та екологічну небезпеку населенню України.

Продовження зниження рівня води призведе до зупинки роботи каналів і водозаборів, що розташовані на березі Каховського водосховища, разом з зупинкою подачі води до населених пунктів та посухи, що підвищує ризик загострення голоду.

Збитки природним екосистемам України вже перевищують 50 мільярдів доларів, а їх відновлення можливе лише впродовж десятків років.

Відповідно до норм міжнародного права такі дії мають ознаки екоциду, що можуть спричинити глобальну екологічну катастрофу.

Вперше в історії атомні електростанції були захоплені державою-агресором на порушення загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та норм і стандартів ядерної і радіаційної безпеки. Починаючи з березня 2022 року, Запорізька атомна електростанція знаходиться під російською окупацією і використовується агресором як військова база, а український персонал станції продовжує зазнавати тиску і тортур з боку окупантів. Вдаючись до ядерного шантажу всього світу, агресор продовжує неприховано погрожувати застосуванням ядерної зброї, катастрофічні наслідки якого будуть відчутними далеко поза межами України.

Після блискучих звитяг Збройних Сил України, які звільнили від окупаційних військ Київську, Житомирську, Сумську, Харківську та частково Херсонську області, російська федерація вдалася до нанесення масованих ракетно-бомбових ударів та атак безпілотними літальними апаратами житлових кварталів мирних міст, цивільної інфраструктури, об’єктів критичної інфраструктури з метою зруйнувати систему життєзабезпечення, насамперед енергетики на всій території України, включаючи інфраструктуру атомних електростанцій. Користуючись чисельною перевагою в артилерії, авіації, забезпеченні боєприпасами та ракетами, російські окупаційні війська вдалися до тактики «випаленої землі», що використовувалася ними у Другій чеченській війні та в Сирії. В Україні російські війська ударами тисяч крилатих та балістичних ракет із своєї та білоруської територій цілеспрямовано знищують об’єкти цивільної інфраструктури: житлові будинки, зерносховища, склади продовольства та пального, заклади освіти, культури, лікарні, пологові будинки, торговельні центри, аеропорти, залізничні станції, об’єкти дорожньої інфраструктури. Такі дії держави-агресора спрямовані на створення нестерпних умов для життя громадян України, позбавлення їх елементарних умов – світла, води, тепла та зв’язку.

Рік з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну став безперервною низкою тяжких та особливо тяжких злочинів проти прав і свобод громадян України. Українськими правоохоронними органами у співпраці зі спеціальними міжнародними слідчими групами зафіксовано і задокументовано майже 70 тисяч злочинів російської федерації проти України. Ці дані є неостаточними, оскільки зібрані лише на територіях, до яких мають доступ українська влада та міжнародні слідчі групи.

За таких обставин Верховна Ради України повною мірою підтримує ініціативу Президента України Володимира Зеленського щодо Формули миру, яка була представлена ним 15 листопада 2022 року на Саміті Групи Двадцяти та складається з десяти очевидних для цивілізованого людства пунктів, якими передбачено: встановлення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру для України та безпеки для всього світу. Вона включає питання радіаційної та ядерної безпеки, продовольчої безпеки, енергетичної безпеки, звільнення всіх полонених і депортованих, беззаперечного виконання Статуту Організації Об’єднаних Націй і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку, виведення російських військ з території України і припинення бойових дій, відновлення справедливості шляхом створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії російської федерації проти України та створення міжнародного механізму для відшкодування державою-агресором усіх збитків, завданих нашій державі цією війною, а також питання екологічної безпеки, недопущення ескалації війни і повторення агресії та фіксацію закінчення розв’язаної російською федерацією війни проти України.

Враховуючи зазначене, Верховна Рада України наголошує, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабну агресивну війну проти України з неприхованою метою – знищення держави та Українського народу, тоді як Україна відповідно до статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй реалізує своє невід’ємне право на індивідуальну чи колективну оборону за підтримки світової спільноти.

У цей день Верховна Рада України:

1) віддає шану всім, хто поклав своє життя, захищаючи свободу і незалежність України від збройної агресії російської федерації, та висловлює глибоку скорботу за загиблими воїнами і цивільними громадянами України, добровольцями з іноземних держав;

2) висловлює вдячність Генеральній Асамблеї ООН, а також лідерам держав світу, парламентам, урядам, громадським об’єднанням та громадянам іноземних держав і міжнародним організаціям, які засудили російську агресію і доклали істотних зусиль для підтримки і захисту Українського народу в його справедливій боротьбі проти російських загарбників;

3) закликає увесь світ об’єднатися у прагненні побудови справедливого міжнародного правопорядку та відновлення територіальної цілісності України, утвердження миру та безпеки в Європі і в світі;

4) наголошує, що Український народ, Збройні Сили України, законодавча, виконавча та судова гілки влади України є єдиними у своїй рішучості щодо захисту держави, повного відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону;

5) заявляє, що єдиним шляхом для досягнення миру в Україні, Європі та світі, подальшого відновлення справедливого міжнародного безпекового порядку, вдосконалення механізмів його дії з метою запобігання новим злочинам збройної агресії та створення передумов для гармонійного розвитку світового співтовариства є негайне і безумовне припинення російською федерацією збройної агресії проти України, невідкладне виведення російських окупаційних військ, інших збройних формувань та злочинних організацій, підконтрольних російській федерації, з усієї території України в межах її міжнародно визнаного державного кордону, а також припинення ракетно-бомбових, артилерійських та інших атак з російської та білоруської територій;

6) закликає парламенти та уряди держав світу, міжнародні організації:

допомогти Україні якнайшвидше наблизити звільнення нашої держави від російської навали, надаючи Україні політичну, військову, фінансову, економічну, енергетичну, гуманітарну допомогу, збільшуючи політичний та економічний тиск на російську федерацію з метою припинення війни проти України;

сприяти розширенню взаємодії у сферах військово-технічного співробітництва з Україною та збільшенню допомоги відповідно до актуалізованих потреб сил безпеки і оборони України у визначених зразках озброєння і військової техніки, зокрема сучасних танків, літаків та ракет дальнього радіуса дії, що забезпечить відсіч збройній агресії російської федерації, наблизить перемогу Української держави в оборонній війні проти держави-агресора;

посилити санкційний тиск на російську федерацію з метою припинення війни та запобігання глобальній світовій кризі, створеній державою-агресором, для відновлення міжнародного правопорядку на засадах взаємної поваги та співробітництва;

сприяти реалізації запропонованої Президентом України Володимиром Зеленським і підтриманої Генеральною Асамблеєю ООН у її резолюції «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» Формули миру, що спрямована на відновлення миру та міжнародної безпеки на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону, припинення розв’язаної російською федерацією війни проти України, притягнення до відповідальності осіб, винних у розв’язанні цієї війни та вчиненні воєнних злочинів проти громадян України, унеможливлення здійснення будь-яких нових актів агресії, захоплення територій суверенних держав у майбутньому, ядерного і продовольчого шантажу та руйнувань й забруднення навколишнього середовища;

визнати російську федерацію державою – спонсором тероризму, а її дії – геноцидом Українського народу;

об’єднати зусилля з метою виключення російської федерації зі складу міжнародних організацій системи Організації Об’єднаних Націй та інших конвенційних та багатосторонніх форумів та недопущення зловживання нею своїми важелями та привілеями, що випливають з членства у міжнародних інституціях;

посилити заходи, зокрема й шляхом ефективного задіяння інструментарію Міжнародного агентства з атомної енергії, для зміцнення ядерної і радіаційної безпеки і недопущення ядерного інциденту внаслідок злочинних дій держави-агресора;

консолідувати зусилля для звільнення Запорізької атомної електростанції і відновлення повного контролю української сторони над мирними ядерними об’єктами і матеріалом, що знаходяться у міжнародно-визнаних кордонах України;

створити Глобальну Платформу для оцінки збитків, завданих довкіллю російською федерацією;

не допустити ядерну, гуманітарну та екологічну катастрофу шляхом міжнародного тиску на державу-агресора та притягнення до відповідальності винних за вже скоєні порушення норм ядерної та екологічної безпеки;

вжити заходів для реалізації програми «Зерно з України» та ініціативи «Марафон чесності»;

продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи та розширити її на порти Миколаєва та порт Ольвія разом з розширенням номенклатури товарів;

забезпечити необхідні ресурси для впровадження програм Організації Об’єднаних Націй з гуманітарної допомоги громадянам України, постраждалим від збройної агресії російської федерації в Україні, зокрема планів гуманітарного реагування та регіональних планів для допомоги біженцям;

використати усі інструменти та можливості, зокрема Міжнародний кримінальний суд, для притягнення до невідворотної відповідальності осіб, винних у вчиненні воєнних злочинів та злочинів проти людяності на території України, а також притягнення до відповідальності військово-політичного керівництва російської федерації за вчинення злочину агресії, створивши спеціальний міжнародний трибунал;

напрацювати механізми для використання заморожених активів, рухомого та нерухомого майна громадян російської федерації за кордоном задля компенсації Україні шкоди, завданої російською федерацією економіці нашої держави;

консолідувати міжнародні зусилля у рамках підготовки до процесу повоєнного відновлення України, зокрема відтворення на сучасних засадах та з впровадженням новітніх технологій соціальної та критичної інфраструктури, яка б відповідала рівню та стандартам Європейського Союзу, критеріям розвитку, дружнього до планетарного клімату.