Участь в обговоренні також взяли народні депутати України, представники профільних відомств Кабінету Міністрів України, науковці, експерти, студенти.
У вітальному слові Голова Українського Парламенту зазначив, що питання добросовісності та добропорядності в українській науці та освіті вже назріло давно, є пріоритетним і водночас досить складним.
«Ми розуміємо, яких масштабів це, на жаль, набуло в Україні. Сьогодні ті, кому за 30 років і хто прийшов до влади, вважають, що наявність статусу доктора наук або професора є обов’язковим, а у їхній візитівці має бути написано «доктор якихось наук», — окреслив аспекти проблеми Руслан Стефанчук.
За його словами, такі інсинуації із науковими ступенями та статусами — це перший шлях до зниження в цілому інтелектуального потенціалу нації.
«Між словами «наука» і «неук» відмінність у двох літерах, а у світоглядах — прірва. Маємо зробити все, щоб науковець, як представник вищого ешелону інтелектуалів у будь-якій державі, який формує зміни в державі, бачення та її світоглядність, був поважливий», — наголосив Голова Парламенту України, додавши, що «науковий фронт» мають тримати ті, хто живе наукою та розуміє як працює академічна доброчесність, а не ті, хто ховається за науковими статусами.
Руслан Стефанчук також наголосив, що через презентований документ Парламент назавжди зможе викорінити в Україні такі явища, як «майстерність з написання дисертацій», «плагіат» та «знайомство з наукою при отриманні атестата професора».
«Прийшов час навести лад у цій сфері. Це питання як наукової та академічної чистоти, так і питання майбутнього України», — підкреслив насамкінець промови Голова Верховної Ради України.
Голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина також наголосила на тому, що академічна доброчесність є обов’язковим елементом освітянського академічного середовища будь-якої демократичної країни.
«Комплексне забезпечення дієвої системи академічної доброчесності є важливим питанням сфери освіти та науки. Сьогодні, на жаль, у нас немає кінцевих правил функціонування такої системи, а саме: визначення, забезпечення її дієвості й застосування відповідальності», — зазначила Юлія Гришина.
За її словами, у Парламенті вже два роки працює велика робоча група щодо напрацювань положень Закону, до якої залучені представники як академічної спільноти, експерти, так і парламентарії.
«Перед нами стоїть мета — створити один великий комплексний Закон, який даватиме відповідь суспільству на всі питання щодо забезпечення і дії цієї системи. Було багато дискусій, але представлений сьогодні варіант законопроекту — це саме той необхідний компроміс думок та великої роботи, який втілить ідею в життя», — зазначила народна депутатка.
Резюмуючи, Юлія Гришина наголосила, що цей законопроект спонукатиме українську освіту та науку розвиватися за правилами, які дозволять їм отримати потужний поштовх для розвитку та швидше долучитися до європейської спільноти.
Від імені наукового товариства, на підтримку законодавчої ініціативи, виступила Віцепрезидентка Національної академії правових наук України Наталія Кузнєцова. За її словами, вона, як науковець, знає про проблему з «перших вуст». Нагальність її вирішення та масштаб поширення спонукає порушувати питання про академічну доброчесність на рівні законодавчого врегулювання.
«Потрібна «хірургічна операція». Потрібно робити доволі радикальні речі. Тому ми хочемо на рівні Закону завести в наш науковий простір стандарти чесності, порядності й моральності у повному обсязі, тобто документ матиме системоутворюючий характер», — підкреслила Віцепрезидентка та закликала колег-науковців та освітян підтримати важливу реформу, створивши на професіональному рівні атмосферу неприйняття такого явища, як академічна недоброчесність.
Прес-служба Апарату Верховної Ради України.
Фото Вадима САРАХАНА.
