Найзначнішою проблемою нинішньої посівної кампанії, третьої за ліком під час повномасштабної війни, можуть стати міни на ланах. Польові роботи вже стартували в окремих господарствах південних регіонів. Загалом по країні, зазначають у Мінагрополітики, сільгоспвиробники готуються навесні засіяти ті площі, які не вдалося задіяти з озимими культурами восени, зокрема через несприятливі погодні умови.
"Наразі спостерігаємо зниження світових цін на мінеральні добрива. Це той чинник, який також має допомогти нам надолужити масиви, що не були засіяні восени. Маємо вийти якнайменше на площі, які були посіяні у 2022 році", - наголосив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Тим часом, Міжвідомча урядова робоча група затвердила план гуманітарного розмінування. Йдеться про сільгоспугіддя Миколаївської, Херсонської та Харківської областей, які перебували в тимчасовій окупації. За словами Тараса Висоцького, 30-40% площ цих територій вдасться очистити і засіяти. За іншими прогнозами, йдеться про 50-60%. Однак більш чітка ситуація з точки зору весняної сівби проясниться наприкінці березня.
Як повідомлялося раніше, особливо складна ситуація на Харківщині та Херсонщині, де заміновано понад мільйон гектарів території.
"Їх можна розділити на два типи. Перший - там, де була лінія фронту, це 80-90% замінованих площ. Другий - в тилу, там менший відсоток. Щодо останніх, є план усе ж встигнути засіяти. А ті 200-300 тис. га, які були на лінії зіткнення, на жаль, цього року ще не вдасться ввести в обіг", - зауважив Тарас Висоцький.
"Ми звернулися до міжнародних партнерів по допомогу щодо надання нам спеціального обладнання - самохідних машин для розмінування. Є мета - максимально встигнути розмінувати ці території не пізніше середини травня. Поки що в межах посівної. Усе залежатиме від темпу надходження відповідного обладнання", - зазначив перший заступник міністра.
За його оцінками, окрім Херсонщини і Харківщини, досить інтенсивне мінування на Миколаївщині, насамперед у Снігурівській громаді. Також складна ситуація на Запоріжжі, Донецькому, Луганському напрямках. "Наразі з точки зору тих площ, які можуть бути доступні для сівби, це лише Миколаївська, Херсонська та Харківська області. Є ризик, що майже півмільйона гектарів можуть бути не засіяні через мінування агресором", - наголосив Тарас Висоцький.
Серед інших, уже звичних проблем польових робіт, на кшталт забезпечення добривами та пальним за доступними для аграріїв цінами, ситуацію ускладнює питання: "Хто цьогоріч сяде за штурвали тракторів та комбайнів?". Адже чимало механізаторів в умовах війни кермують танками та іншою бойовою технікою на передовій, захищаючи країну від ворога.
У цьому контексті Тарас Висоцький підкреслив, що наразі одним із ключових завдань Мінагрополітики є відпрацювання механізму бронювання кваліфікованих кадрів для АПК: "Розуміємо, що фахові працівники агросектору у більшості випадків також дуже цінні для Збройних Сил України. Нам потрібно знайти складний, але все ж компроміс, між продовженням діяльності аграріїв та підтримкою ЗСУ".
Перший заступник міністра також запевнив, що в Україні немає проблем із посівним матеріалом. "З урахуванням специфіки географії вирощування насіння, наразі його дефіциту не передбачається, - зауважив Тарас Висоцький. - Розвиток насінництва у нас сконцентрований на півдні Житомирщини, Черкащині, Полтавщині, Дніпропетровщині, Одещині. Всі ці регіони були під контролем України, відповідно, там змогли посіяти селекційні матеріали і зібрати врожай".
