Без них, без сільської праці, яка приносить хліб і до хліба на столи українців, важко виживати в такий тяжкий час. Нині, як ніколи, багато хто пізнав ціну звичайної їжі. Купуючи продукти, люди задумуються: чи обсіються агропідприємства, чи не опустять руки перед спричиненими повномасштабною війною труднощами господарі, котрі забезпечують нас овочами, фруктами, м’ясо-молочною продукцією...
Вирощене власноруч — добавка до пенсії
Подружжя Сергія і Надії Нестеренків, яке мешкає нині в Камбурліївці Онуфріївської громади, започаткувало невеликий тепличний бізнес. І це при тому, що Нестеренки — міські жителі, переїхали в Камбурліївку з Кременчука.
Тонкощі вирощування овочів освоюють переважно за інформацією з Інтернету та порадами тямущих у городництві людей.
«Ми з дружиною — пенсіонери, — розповів Сергій Олександрович (на знімку). — Син допоміг із придбанням теплиці. Торік спробували вирощувати огірки. У нас вийшло...».
Сергій Нестеренко до виходу на пенсію працював водієм-далекобійником. Але, зазначає, робота з рослинами, коли бачиш народження нового життя, дуже приємна емоційно. А ще сприяє отриманню невеличкої добавки до пенсії. Хоч і буває фізично нелегкою.
Постраждали, але не зневірились
Восени господарі зважились закласти огіркову плантацію знову. Завчасно обладнали теплицю крапельним поливом. Мали отримати врожай під новий рік. Та почалися відключення електроенергії, виникли проблеми і з закупівлею достатньої кількості дров для опалення теплиці. Тож рослини загинули.
Проте це не відбило бажання продовжувати свою справу. Влітку Сергій Олександрович планує облаштувати теплицю новим опалювальним котлом, щоб можна було використовувати пелети. А Надія Олексіївна вже висіяла капусту, баклажани, болгарський перець на розсаду. Трохи пізніше візьметься за помідори. Грядки жінка спочатку розміщує в будинку, забезпечуючи теплом та штучним освітленням для здорового зростання, а вже потім пересаджуватиме ростки в теплицю. Бо твердо знає — збирати буде той, хто посіє!
Кіровоградська область.
Фото автора.
