Фахівці Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що росіянам бракує спроможності використати тактичне захоплення Бахмута для створення оперативного ефекту, а також у них нема належних механізованих сил для просування за межі міста.
Як раніше оцінював ISW, у разі захоплення Бахмута окупантам доведеться обирати між двома напрямками наступу: на Костянтинівку або у бік Слов’янська—Краматорська. Проте деградована путінська армія, найімовірніше, буде змушена надавати пріоритет лише одному з них. Хоча російське командування неодноразово розпорошувало свої сили на кілька напрямків наступу за час вторгнення в Україну. «російські війська навряд чи зможуть здобути більше, ніж тактичну перемогу після 10 місяців штурмів», — ідеться в повідомленні американського інституту.
Своєю чергою директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець вважає: «Зараз усі зусилля ворога на п’ятьох напрямках першої фази наступу на Донбасі, яка почалася 8 лютого, перебувають на вирішальному етапі з огляду на вичерпання можливостей російських сил».
Тобто широкомасштабний наступ-2 «другої армії світу» у форматі 24 лютого минулого року звузився до кількох десятків кілометрів. Але за ту територію точаться пекельні бої.
Військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь пояснив, чому у Бахмуті зосереджуються такі сили з українського боку задля втримання міста. По-перше, якщо українське командування вирішило продовжувати оборону, значить, для цього є можливості... По-друге, Бахмут став містом і місцем, де українська армія вже виграла час. Сили оборони у стратегічному плані готуються до весняної кампанії, де здійснюватимуться заходи щодо звільнення українських територій. Зараз наша армія готується до цього, отримуючи зброю, готуючи підрозділи та з’єднання. Тому час, який ЗСУ відвойовують під Бахмутом, є унікально цінним у контексті весняного контрнаступу.
