Серед книжок, добре відомих читачеві, — «Таємниці минулого козацької Лисянки», «Звитяга козацької Лисянки», «За волю України», «Лисянка — велич українського духу» та «Козацький літопис».
Знаний Олександр Гаврилюк (на знімку вгорі) і як автор телевізійного проекту, в рамках якого «Укртелефільмом» знято документальну стрічку — трилогію «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» (кінорежисер — О. Бійма), що розповідає про козацтво Лисянщини. Стрічка на Всеукраїнському фестивалі телевізійних документальних фільмів і радіопрограм «Кобзар єднає Україну» у 2015-му в номінації «Тарасовими шляхами» посіла перше місце. У творчому доробку краєзнавця й інший фільм — «Повернення Богдана, або Ода «Маленькій Батьківщині».
Дослідженню Лисянки, невеличкого райцентру на Черкащині неподалік Чорного шляху, що розкинувся на території, де вже у VIII столітті до н. е. існувало поселення, та навколишніх сіл автор книжок присвячує сотні сторінок не випадково. Він звідси родом, тут коріння його пращурів і роки праці, як і багатьох історичних постатей — Михайла Хмельницького, батька гетьмана-державника, за версією Олександра Гаврилюка і самого великого Богдана. Звідси й рід Юрія Лисянського, легендарного навколосвітнього мореплавця, композитора Миколи Лисенка, драматурга Михайла Старицького, художника Івана Макушенка та його сина Олекси Макушенка, підполковника Армії УНР та інших творців української історії й української держави.
Розповідаючи про мальовниче містечко й людей, які віками боронили рідну землю від полчищ зайд, на славу тут господарювали й господарюють, Олександр Гаврилюк зазначає: «Свій внесок у розбудову української державності зробило не одне покоління лисянців: як козаків, так і селян, міщан, чумаків та священнослужителів. Академік Іван Крип’якевич писав, що «Лисянщина бере безнастанну участь у боротьбі, селянські повстання вибухають все наново. Один за одним ідуть покоління народних бійців — діди батькам, батьки внукам передають до рук шаблю і з нею гасла визвольної боротьби». Серед тих, хто міцно тримав шаблю і гострив її в бою були і козаки окремого Лисянського полку на чолі з народним героєм Максимом Кривоносом, що воював під знаменами Богдана Хмельницького з червня 1648 року.
«У складі Корсунського та Білоцерківського полків лисянці брали участь у визначних боях доби Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького — під Корсунем (травень 1648), Пилявцями (вересень 1648), в облозі Львова (жовтень 1648), під Зборовом (1649), Батогом (1653), у Жванці (1653) та інших боях», — каже краєзнавець.
Козацьке містечко та його мешканці були в центрі багатьох історичних подій, зокрема й гайдамацького руху, який тричі — у 1734-му, 1750-му та 1768 році переростав у великі повстання проти сваволі й неправди. Разом з Уманню та Холодним Яром Лисянка стала символом боротьби за світлу українську долю, про неї писав і наш Геній — Тарас Шевченко.
Історія та звитяга Лисянки, що знайшла відгук у творчості багатьох письменників, художників і музикантів, надзвичайно багата і цікава. Олександр Гаврилюк з дитинства вслухався в легенди краю, цікавився долями славетних земляків. З роками його захоплення минувшиною переросло у краєзнавчі дослідження. Навчання в Національній юридичній академії, робота в Департаменті правничих послуг Міністерства юстиції України, помічником судді судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України, згодом на посаді судді першої та апеляційної інстанції виховали у дослідника скрупульозність та відповідальність за кожне написане слово. Уміння працювати з фактами, аналізувати та узагальнювати їх дало змогу автору низки наукових, науково-популярних статей і краєзнавчих видань створити нову масштабну картину історії рідного краю. Олександр Гаврилюк детально виписує кожну сторінку біографії Лисянщини, яка, перебуваючи на перехресті історичних доріг і подій, була то одним із головних козацьких форпостів кінця XVI — початку XVIII століття, то зазнавала руйнувань і нападів, але, як каже краєзнавець, «щоразу відроджувалась, стверджуючи невмирущість української нації».
Досліджуючи козацьку добу, автор наводить багато фактів мужності і незламності мешканців Лисянщини. Він розповідає про те, як у березні 1679 року московські війська, щоб позбавитися поставленого турецьким урядом на гетьмана Юрія Хмельницького, вчинили напад на Лисянку з округою, переловили мирних мешканців і насильно переселили їх у межі московського царства. Виступивши проти окупантів, «лисянських людей зібралося вісімсот господарів і на Дніпрі дали бій компанійцям, ґвалтом прорвалися через Дніпро і пішли в Лисянку селитися».
«У книжці «Лисянка — велич українського духу» є чимало фактів лисянської звитяги під час Української національної революції 1917—1921 років і наступного періоду повстанської боротьби проти російських більшовиків-запроданців. Обраний у жовтні 1920 року Головним отаманом Холодного Яру Іван Гонта (Лютий-Лютненко) у своїх спогадах зазначав, що для них Холодний Яр розпочинався від Лисянки до Чигирина», — наголошує в передмові до видання доктор історичних наук, професор Володимир Сергійчук.
Іншу книжку Олександра Гаврилюка — ошатний повнокольоровий майже 500-сторінковий «Козацький літопис» — присвячено відродженню українського козацтва та діяльності його осередків на Черкащині. З 2003 року до лав громадських організацій області, створених на засадах патріотизму та збереження козацьких традицій, увійшли сотні людей — керівники установ, освітяни, митці, серед яких художник Віктор Крючков, директор підприємства Борис Марченко та інші. Олександр Гаврилюк, який і сам є одним із лідерів сучасного козацького руху, місяць за місяцем, рік за роком фіксує всі події, учасниками яких є його побратими по духу. Відновлення пам’яток вітчизняної історії, зокрема історико-етнографічного комплексу «Тарасова криниця», сприяння ініціативі оновлення й упорядкування районного музею, де в експозиції представлено і козацьку організацію, встановлення пам’ятника на честь Михайла Хмельницького та його сину — видатному гетьману України Богдану Хмельницькому, численні виховні заходи у школах і вищих навчальних закладах, наукові конференції, етнографічні експедиції, акція «Козацький прапор навколо світу» — далеко не повний перелік справ громадських активістів.
«Чергова книжка Олександра Гаврилюка про героїчне минуле і сьогодення Лисянки, щасливої у праці й правді, — це цеглина у створення великого Пантеону слави української мужності і звитяги», — наголошує Володимир Сергійчук.
На знімках: краєзнавець, волонтер Олександр Гаврилюк серед побратимів-захисників.
Фото надано автором.
