Ще років десять тому, споглядаючи тотальну «шпаргалкоманію» у школах та вузах, було зрозуміло, що це лише перший крок до деградації вищої освіти. Другий не забарився. Сьогодні вже не потрібно списувати контрольні, курсові та дипломні. Їх можна купити. До того ж продавці студентських і наукових робіт не ховаються в тіні.

 

Кількість фірм, які готові попрацювати за вас, настільки велика, що їх представники, не соромлячись, оточують підходи до університетів, обклеюють паркани оголошеннями. Кореспондент газети обійшла кілька таких «роздаткових точок» й отримала адреси та телефони десятка фірм, де можна придбати такий специфічний товар.

Перше, що вразило, — продавці студентських робіт навіть не приховують того, чим займаються. Вони не маскують свою діяльність під грифом на кшталт «консультації для випускників вузів», а прямо і відверто закликають купувати магістерські й дипломні, бо працювати заради цього півроку в бібліотеці — марне витрачання часу. «У вас попереду сесія чи захист диплома? — звертається одна з фірм до потенційних клієнтів. — Забудьте про безсонні ночі, витрачені на їх написання, та збережіть величезну кількість нервів. Ми готові взяти на себе всю рутину (звичайно, далеко не безплатно. — Авт.). Звернувшись до нас по допомогу, ви отримаєте повністю готову роботу, яка буде написана відповідно до вимог вашого вузу та МОНу».

Більшість продавців дипломів хваляться й тим, що для виконання робіт використовують найновіші поповнення відділу дисертацій Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Тим, хто нещодавно отримав науковий ступінь, ця інформація, певно, видасться особливо цікавою.

Для того щоб кількість клієнтів зростала, продавці не гребують і менеджерськими прийомами на кшталт: «Тепер у нас постійно діє акція «Приведи друга», що передбачає систему знижок за принципом ланцюжка. Що більше приведете друзів, то дешевше коштуватиме замовлення. Наприклад, якщо ви купите дипломну роботу і приведете знайомого, то заплатите на 100 гривень дешевше». Ну і вже зовсім пощастить старостам груп. Їм обіцяють знижку 50 відсотків. «Для цього вам всього-на-всього необхідно рекламувати нас серед своїх одногрупників і приводити їх до нас в офіс», — закликає фірма.

Які спеціалісти вийдуть із клієнтів цих контор, зрозуміло. Гірше інше: сьогодні махінаторів не лише не можуть упіймати на незаконній діяльності (більшість продавців мають легальні офіси в центрі Києва) — вони хизуються тим, що виконавцями замовлень є... викладачі вузів. А це вже значно небезпечніший лакмусовий папірець, що свідчить про рівень викладацького складу вишів.

У Міністерстві освіти та науки, звичайно, намагаються боротися з такими спритниками. Зокрема, як повідомили «Голосу України» в МОН, група співробітників Національного авіаційного університету і Національної академії наук створили комп’ютерну систему виявлення плагіату в українськомовних та російськомовних текстах, що не має аналогів у СНД. Автори «Антиплагіату» переконують, що їхня програма «дає можливість з’ясувати ступінь подібності текстів незалежно від мови, зміни синтаксису й використання синонімів у процесі літературного редагування». Та, на жаль, поки що її використовують лише в кількох вузах країни. Обов’язкової перевірки студентських та наукових робіт на «списування» поки що не запроваджено. Та й чи будуть викладачі лобіювати введення таких перевірок, якщо для багатьох із них це джерело прибутку? Можливо, тому «дипломний бізнес» процвітає.

До речі

Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» в жовтні 2013 року, 30 відсотків опитаних вважають якість вищої освіти в Україні низькою та дуже низькою, 45 — середньою і лише 15 — високою та дуже високою. Такі цифри дуже тривожні. Адже ще донедавна український диплом високо цінився не лише на внутрішньому, а й на світовому ринку.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.