Але українські аграрії засіють все, що можна - бо ніколи не залишають поля необробленими. У цьому впевнений Владислав Черчель (на знімку), директор розташованого у Дніпрі Інституту зернових культур НААН України.

Весняні роботи, як і взагалі весна в нас розпочинається із Явдохи - 14 березня. Країна пережила складну, але все ж теплу зиму. Метеорологічна весна на Дніпропетровщині розпочалася 18-25 лютого. З 7-8 березня стартувала активна весняна вегетація.

«Середньодобова температура перевищила плюс п'ять градусів, очікується її наростання. Думаю, що катаклізмів не буде. Також достатньо вологи - у лютому і січні її випало приблизно по нормі. Практично вся волога знаходиться в ґрунті. Є всі передумови для того, щоб розпочати роботи», - розповів Владислав Черчель.

Аграрії вже виходили по мерзло-талому з підживленням - в основному, у лютому. Зараз розпочинається локальне внесення добрив і підготовка ґрунту до сівби. І на півдні області, в Криворізькому районі, посівна кампанія вже стартує. В цілому ж в Україні засіяно перші десятки тисяч гектарів - переважно в Одеській та Миколаївській областях.

Передусім, сіятимуть ранні ярові - ячмінь та горох. Якщо погода сприятиме, то з квітня - соняшник. Цьогоріч, прогнозується, акцент робитимуть саме на олійних культурах, у тому числі й соняшнику. А вже у другій половині квітня та травні сіятимуть кукурудзу.

«Засіють все, що можна. Бо аграрії ніколи не залишають поля необробленими. І незважаючи на те, що минулий рік був дуже складним - за багатьма чинниками нинішній буде ще складнішим. Ми вже бачимо, що в масштабах країни є недосів озимої групи - принаймні на 1,2 мільйона гектарів. А майже половина посівів закладалися або в пізні строки, або взагалі у нерекомендовані. І за песимістичними прогнозами, врожай зернових групи може виявитися на рівні 34 мільйона тонн. А за оптимістичними - якщо все буде добре - приблизно 50 мільйонів. Тобто, менше, ніж торік. », - зазначає директор інституту. Особливо це стосується озимої пшениці.

Ріпак, якого в Україні вчасно посіяли до мільйона гектарів, знаходиться у доброму стані. Сприяла й погода. В той же час щодо прогнозів аграрного міністерства про збільшення олійної групи та зменшення зернової, то експерт пропонує їх переглянути вже після посівної кампанії.

Кукурудза навіть зараз лишається в полі - її молотили всю зиму. В деяких областях незібраної залишилося майже 20%. Але її врожайність була дуже високою. І на сьогодні зібрали більш як 27 мільйонів тонн. Торік це була основна експортна культура - понад 50% зерна займало саме кукурудзяне. Тому коли настане час сіяти кукурудзу - аграрії про неї навряд чи «забудуть».

За словами Владислава Черечеля, через високі ціни та відсутність у аграріїв обігових коштів дефіцит добрив сягає 60-70%. Дуже мало планується їх внести в ґрунт. Особливо це стосується невеликих фермерських господарств. Крупні знайдуть гроші, щоб хоча і у неповному обсязі, але внести поживу для ланів. Але в цілому рівень скоротиться більш як наполовину. А це потягне вниз родючість, урожайність та вал.

Схожа проблема й зі засобами захисту рослин. Забезпеченість ними становить лише третину. І важко сказати, що буде далі. Особливо це стосується захисту від бур'янів. Бо якщо шкідників можна контролювати якось ситуативно, то з бур'янами потрібно починати боротися вже через місяць або раніше, якщо швидко наростатиме тепло.

Директор інституту підкреслює, що приблизно п'ята частина всіх посівних площ України знаходиться або на окупованих територіях, або у прифронтових зонах, де неможна вести сільськогосподарську діяльність. Також в Херсонській та Харківській областях є значні території, які вже звільнили, але там висока мінна небезпека. Наші ДСНСники не встигають розміновувати ці гектари. За наявною інформацією, деякі поля не встигнуть розмінувати й до наступного року. Але робота їде. У цьому сенсі Дніпропетровщина постраждала менше інших прифронтових регіонів. Хоча продовжуються обстріли Нікополя, Марганця, Криворізького району. Але небезпечні площі становлять близько 1%.

«Незважаючи на всі питання, сіяти треба все рівно. І навіть якщо аграрії виходитимуть просто «у нуль» - потрібно думати про нашу продовольчу безпеку. Також необхідні валютні поповнення - за прогнозами, цьогоріч вони можуть лишитися на рівні 2022-го», - вважає вчений.

Він нагадує, що зараз між Туреччиною, ООН та росією йдуть переговори відносно зернової угоди. У кожної сторони - свої вимоги. Але Черчель вважає, що угода буде досягнута і Україна зможе вивозити зерно. Головне - щоб відкрилося якомога більше портів, бо на сьогодні їх недостатньо. Раніше 95% всього вантажу вивозилося саме через море.

«Думаю, що питання вивозу буде вирішено - головне, щоб вродило», - резюмує він.

Вчений додає, що деякі фермери можуть залишити поля незасіяними, тримаючи їх як пар - для того, щоб восени засіяти їх озимими. Такий варіант можливий - особливо, враховуючи дефіцит добрив і відсутність коштів для підвищення родючості ґрунтів. Головне, щоб пари були оброблені, а не просто кинутими площами.

Дніпропетровська область.

Фото «Відкритий».