Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів представив результати аналізу практики застосування Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» від 4 лютого 2021 року № 1213-IX.

Як повідомили «Голосу України» в комітеті, опитування практики застосування положень цього закону українськими працівниками та роботодавцями було здійснено впродовж грудня 2022-го - січня 2023 року, за сприяння Програми USAID «РАДА: наступне покоління» та Вестмінстерської фундації за демократію.

Дослідження здійснювалося відповідно до методики постзаконодавчого контролю, яка широко застосовується у світовій практиці, зокрема у парламентах Великобританії та країн ЄС.
Загалом в опитуванні взяли участь понад 66,5 тисячі осіб, з яких 65 372 особи — працівники та 1 274 особи — роботодавці. Крім того, як відзначила представниця Вестмінстерської фундації за демократію в Україні Галина Шевчук, створений комітетом опитувальник відповідав гендерним та інклюзивним принципам.

«Опитування тих, на кого безпосередньо спрямовувалася дія закону, зроблено вперше за всю історію роботи Верховної Ради України, — наголосила голова комітету Галина Третьякова. — Цей закон, до речі, широко обговорюється не лише в Україні, а й за кордоном. Американські та європейські практики вважають, що він вплинув на ландшафт трудових відносин в Україні та дав змогу забезпечити ефективну роботу підприємств і організацій як під час пандемії COVID-19, так і під час війни росії проти нашої держави».

Заступниця директора Програми USAID «РАДА: наступне покоління» Тетяна Бібік зазначила, що довіру виборців потрібно здобувати постійно, й у цьому контексті комітети парламенту розуміють важливість постзаконодавчого контролю. «Особливо цей контроль потрібен у таких сенситивних темах, як соціальна політика, тим паче під час війни. Чіткість соціальної політики, залучення громадян та ефективна комунікація з ними, контроль політики — основа довіри до роботи комітету та парламенту», — зауважила Т. Бібік.

В умовах глобальних викликів, зокрема широкомасштабної військової агресії рф проти нашої держави, ситуація на ринку зайнятості України залишається доволі складною. Водночас завдяки рішенням Верховної Ради, зокрема ухваленню Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу», економічна активність населення утримується на достатньо високому рівні.

За даними соціологічних досліджень агенцій із працевлаштування, 32 відсотки українців працюють дистанційно, віддаючи перевагу гнучкому графіку виконання завдань, економії часу, проведеного в дорозі на роботу, балансу між роботою та особистим життям. При цьому проведений комітетом аналіз практики застосування закону свідчить, що ефективність роботи найманих працівників в дистанційному форматі не знизилася, а подекуди є вищою, аніж у період їх довоєнної роботи в офісі.

Переважна більшість прихильників дистанційного формату працюють на повну ставку. «Парламент ніби передбачив, що цей закон буде дуже актуальним для України. Проведення дослідження та результати широкого опитування дуже корисні як для сьогоднішньої, так і для майбутньої роботи парламенту», — вважає заступниця завідувача відділу Дослідницької служби Верховної Ради Ірина Гуменюк, яка надавала комітету експертну підтримку у здійсненні аналізу практики застосування закону про дистанційну роботу. За її словами, законодавство України стає сучасним, а Верховна Рада ухвалює рішення відповідно до викликів часу та тенденцій, зокрема на ринку праці.

Генеральний директор Директорату праці та зайнятості Міністерства економіки Юрій Кузовий підтвердив, що законотворчий процес у трудовій сфері продовжується. Наразі міністерство переглядає підходи до нормативного врегулювання питань, пов’язаних із режимами роботи та їх організацією. «Ми пропонуємо наступну трансформацію — відійти від договору про дистанційну працю або договору про надомну працю і перейти до розуміння, що дистанційна, надомна праця, гнучкий режим роботи — це певні умови і особливості, істотна умова, яка може визначатися у трудовому договорі між працівником та роботодавцем. Це набагато спростить застосування норм законодавства», — вважає Ю. Кузовий.

Голова комітету Галина Третьякова відзначила, що результати дослідження суспільної думки також дали змогу виявити важливість для багатьох українців організовано працювати безпосередньо на облаштованому робочому місці та спілкуватися з колективом і керівництвом. При цьому дистанційна робота популярніша серед молоді. Найчастіше застосовували дистанційну зайнятість підприємства у сфері зв’язку, підприємства роздрібної торгівлі, наукових досліджень та розробок, фінансової діяльності. Відповідні результати, за її словами, мають враховуватися при оновленні трудового законодавства та організації робочого процесу.

Учасники обговорення впевнені, що аналіз застосування законодавства на практиці є одним із ключових елементів циклу формування державної політики. Адже без відповідного аналізу неможливо зрозуміти, наскільки політика держави є ефективною та чи досягає вона очікуваного результату. «Крім того, без такого контролю та аналізу неможливо зробити корегуючі заходи, які є наступним етапом формування відповідної політики», — сказав Ю. Кузовий, висловивши сподівання, що така дослідницька практика, особливо в контексті соціально-трудових відносин, які є дуже чутливими для широкого кола громадян та інституцій громадянського суспільства, буде регулярною.