У Верховній Раді України зареєстровано проект змін до Податкового кодексу, згідно з якими воду, в тому числі мінеральну та газовану, з додаванням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин, можуть зарахувати до підакцизних товарів та встановити специфічну ставку податку в розмірі 0,1 євро за літр напою. Передбачається, що платниками податку будуть виробники та імпортери напоїв. Такий механізм відповідає досвіду країн Європейського Союзу, зазначають народні депутати, які виступають ініціаторами таких змін. У пояснювальній записці вони вказують на те, що аналогічні ставки оподаткування застосовуються, зокрема, в Республіці Польща.

Нездорові харчові звички: вживання надмірної кількості солі, цукру, трансжирів тощо поряд із низьким рівнем фізичної активності, зловживанням алкоголем та тютюновою залежністю визнані в світі основними причинами розвитку неінфекційних захворювань, яким можна запобігти.

На відміну від цукру з продуктів, цукор із напоїв, а особливо з газованих, засвоюється занадто швидко, що негативно впливає на роботу підшлункової залози та печінки. Із часом це підвищує ризики розвитку діабету, порушення роботи серцево-судинної системи, пошкодження кровоносних судин, виникнення та розвитку ожиріння, захворювань кишково-шлункового тракту.

За даними Звіту ВООЗ щодо ожиріння в Європейському регіоні 2022, 31,4 відсотка дітей у віці 5-9 років мають зайву вагу та ожиріння. У віці 10-19 років таку проблему має кожен четвертий.

В Україні, за даними статистики, на цукровий діабет хворіють майже 1,3 мільйона осіб. Із кожним роком це число збільшується. Цукровий діабет активно «молодшає». Останніми роками істотно почастішали випадки захворюваності серед школярів та дошкільнят. Попри те, що майже у 80 відсотках випадків розвитку діабету можна запобігти завдяки правильному харчуванню, в суспільстві не спостерігаються тенденції до добровільної зміни харчових звичок.

Тож Україна, як і більшість країн, потерпає від так званої епідемії неінфекційних хвороб. Щороку вони забирають сотні тисяч життів українців і створюють серйозну загрозу соціально-економічному благополуччю та національній безпеці держави. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 91 відсоток смертей у нашій країні — від неінфекційних хвороб. А 63 відсотки з них — унаслідок серцево-судинних захворювань, спровокованих, у тому числі цукровим діабетом.

Утім, у більшості країн показники продажів напоїв із надмірним умістом цукру щороку утримують провідні позиції на ринку. Міжнародні бренди солодких вод вкладають мільярди доларів у рекламу та спонсорування різних заходів, щоб популяризувати свою продукцію. Усе це спонукає уряди багатьох країн шукати новіші та дієвіші способи запобігання розвитку неінфекційних хвороб у населення, зокрема і з використанням механізмів економічного впливу. Один із таких 
механізмів, за рекомендацією ВООЗ, — оподаткування солодких напоїв.

Згідно з доповіддю ВООЗ, збільшення ціни на солодкі напої навіть на 20 відсотків приводить до зниження їхнього споживання і сприяє переходу споживачів на більш здорові альтернативи. Майже півсотні країн запровадили такі податки в різних формах, адаптувавши широкі глобальні рекомендації щодо використання фіскальної політики до свого конкретного контексту та «інноваційно» впроваджуючи податкову політику для досягнення цілей охорони здоров’я, наголошують народні депутати.

Згідно з попередніми розрахунками, проведеними на основі обсягів споживання визначеної для оподаткування групи напоїв у 2019 році, бюджетні надходження від податку можуть становити від 5,1 до 7,8 мільярда гривень на рік. Його запровадження може привести до зменшення обсягу споживання солодких напоїв до 21 відсотка.