Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій

— Ми знаємо, скільки Україні коштуватиме позитивне вирішення цього питання і знаємо, яку ціну заплатимо за негативну відповідь. Ми усі це знаємо і усвідомлюємо. Переконана: ніхто в цій залі не бажає Україні зла. Попри політичну строкатість нинішнього складу Верховної Ради, у своїй переважній більшості парламент налаштований патріотично. Щоправда, кожен розуміє його по-своєму. Але, думаю, так чи інакше, усі мислять категоріями достатньо державницькими. Усі без винятку — і ті, хто вважає, що зближення з ЄС зашкодить економіці України, і ті, хто переконаний, що євростандарти — єдиний шанс для того, щоб економіка України ставала дедалі конкурентнішою. На щастя, п’ята колона з числа так званого «українського вибору» марширує поза цим парламентом. Тому виникає запитання: чому за лічені дні, які відділяють нас від Вільнюського саміту, ми не можемо об’єднати свої зусилля, щоб досягти прогресу на євроінтеграційному напрямі. Відповідь відома — опозиції вигідно, щоб влада провалила підписання Угоди про асоціацію, бо тоді опозиція, як їй видається, перехопить ініціативу у влади і так забезпечить собі перемогу в 2015 році. Саме таке помилкове переконання опозиції було причиною тих 500 поправок, які вона внесла в один з євроінтеграційних законів. Саме це є причиною, що опозиційні емісари їздять по всіх європейських столицях і нашіптують лідерам Європи, що мовляв, не підписуйте Угоду, бо Україна не готова. Саме це і є причина того, що лідери опозиції звертаються до Міжнародного валютного фонду і просять не давати Україні кредити.

Отже, мені шкода, що опозиція не розуміє: якщо Україна втратить сьогодні час, то переможців не буде. Бо немає перемоги там, де немає держави. Опозиція повинна забути про вибори, про власні політичні амбіції, про те, хто більше використає підписання чи непідписання Угоди. У Президента є політична воля забезпечити позитивний результат у Вільнюсі на вигідних для України умовах. Така політична воля є у нас, у парламентської більшості. Я вірю, вона є і в частини наших опонентів, і найголовніше — у більшості нашого народу. Ця проблема може бути розв’язана, але не шляхом диктату і ультиматумів, а шляхом консенсусу і доброї волі. Не шляхом викиду ненависті й звинувачень, а шляхом поваги до влади.

— Ми стоїмо перед історичним викликом і шансом. Того, де буде Україна і з ким. Але наші політичні опоненти, на жаль, лише говорять, а роблять зовсім інше. Говорять про те, що ми йдемо до Європейського Союзу і не роблять жодного кроку, який дає можливість Україні та українцям відчути себе частиною великої європейської спільноти. Навіть Сенат США учора ухвалив резолюцію, в якій закликає Україну і ЄС зробити вибір. Ми хочемо чітко заявити: підписання Угоди з ЄС — це наші програмні засади, це волевиявлення народу України і Президент це волевиявлення ніколи не змінить. Те, що прагне народ України, буде виконано, ратифіковано, імплементовано, і Україна буде дійсно гідним членом ЄС. Але для цього ми вкотре закликаємо Президента, уряд і більшість — залишилося декілька пленарних днів, але ми як опозиція проголосуємо за всі законопроекти, необхідні для того, щоб зняти будь-які перешкоди на шляху України до Європейського Союзу.

Ми наполягаємо, перше, щоб Президент прибув до парламенту і підписав усі законопроекти, необхідні для євроінтеграції. Друге, ми звертаємося до глави держави взяти на себе всю повноту політичної відповідальності і дати вказівку Партії регіонів не затягувати процес євроінтеграції, а проголосувати негайно всі проєвропейські закони. Третє, ми як опозиція звертаємося до народу України: 24 листопада громадські організації, політичні партії та опозиційні політичні фракції проводитимуть велике національне віче за Європейський Союз, щоб Україна і українці відчули: ми здатні боротися за свої права. Ми звертаємося до всіх і кожного, хто хоче бачити своє майбутнє європейським і цивілізованим: прийдіть 24 листопада на майдан, який дасть можливість кожному з нас захистити своє право вибору і показати, хто в нашій українській державі керує.

— Наближаються 80-ті роковини однієї з найтрагічніших сторінок української історії — Голодомору 1932—1933 років — геноциду української нації. Рани, яких було завдано українській нації, ще довго болітимуть на тілі українського народу. Тому українські політики мають зробити все, щоб така трагедія не повторилася, ми маємо зробити максимум для того, щоб світ і Україна пам’ятали про ці трагічні дні, місяці й роки, коли загинули десятки мільйонів українців.

Вбивство голодом — це найбільший злочин, який може бути в світі. Це демонстрація геноциду української нації й цей геноцид чинила Москва, комуністичний режим та людиноненависницька ідеологія, яка вже засуджена в усьому світі й яку однозначно треба заборонити в нашій державі.

В Україні вже ухвалено відповідний закон, але чинна влада не зробила жодного кроку ані для визнання факту Голодомору як геноциду світовою спільнотою, ані для вшанування на належному рівні пам’яті його жертв. На превеликий жаль, те, що робить нинішня влада — це лише косметичні кроки, незважаючи на те, що в цілому світі відбуваються заходи із вшанування 80-х роковин Голодомору.

Останнім часом ми почули просто неймовірну звістку: виявляється, що вхід до музею Голодомору нещодавно зробили платним. Ніде в світі такого не дозволяють! Платний вхід до закладу, де вшановують жертв нації — це демонстрація того, що влада хоче обмежити кількість людей, які б могли прийти і побачити правду про те, що було вчинено проти українців. «Свобода» вважає, що треба поновити кримінальну справу за фактом Голодомору 1932-33 років — його має бути визнано злочином, до якого не застосовують термін давності. Необхідно запровадити сувору кримінальну відповідальність за заперечення Голодомору як геноциду української нації. Україна має офіційно вимагати від Москви вибачення, визнання і компенсації за геноцид українців — Голодомор 1932-33 років.

— Цього тижня українська влада повинна чітко, без інтриганства і маніпуляцій, справою показати, чи налаштована на європейську інтеграцію України.

Рада міністрів закордонних справ ЄС дала нам черговий шанс прийняти всі рішення, необхідні для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Влада останнім часом знаходить багато причин, щоб угода не була підписана. То законопроекти не такі — і не зрозуміло, які потрібні. То комітети не збираються, або збираються безрезультатно. То представники від Партії регіонів спочатку агітують за європейський вибір, а потім розповідають про ризики такого євроінтегрування. Час припинити ці ігри.

Віктор Янукович повинен чітко заявити: він за підписання Угоди про асоціацію чи проти. Тоді припиниться вихляння в парламенті і поза ним.

Закликаю кожного не бути байдужим. 24 листопада, в неділю, о 12-й годині прийдіть до парку Шевченка в Києві і покажіть, що європейський шлях України, це — вимога українського суспільства. Бо Україна — це Європа! Слава Україні.

— Незважаючи на всі перешкоди, які чинила влада та так звана опозиція, на всі неправомірні рішення судів та ЦВК, погрози заборонити діяльність Компартії України, залякування народних активістів, тиск силових структур, необхідні три мільйони підписів на проведення всеукраїнського референдуму з визначення курсу зовнішньоекономічної інтеграції ми зібрали. Компартія не раз застерігала — підписання Угоди про асоціацію з ЄС на тих умовах, які запропоновані Брюсселем та МВФ — це зрада народу України, національних інтересів. Це шлях до втрати економічного та політичного суверенітету нашої держави. Я вже наводив беззаперечні приклади і розрахунки наслідків євроінтеграційного божевілля, в результаті якого з економічної карти України зникнуть цілі галузі промисловості, збанкрутують тисячі малих, середніх і великих вітчизняних підприємств. На вулиці опиняться сотні тисяч нових безробітних. Європа цинічно вимагає підвищити і так не підйомні для більшості населення тарифи на газ, воду, електрику, послуги ЖКГ, а це тягне за собою різке підвищення цін на якісні продукти та товари першої необхідності, погіршення життя українських громадян. Натомість ЄС вимагає від України відкрити кордони для їхньої продукції і генномодифікованої отрути. При цьому так звані євродобродії не висувають до української олігархічної влади жодних вимог щодо впровадження європейських зарплат і пенсій вже сьогодні. Європа не збирається скасовувати візи для українців. Все це, на їх переконання, питання другорядні й мають вирішуватися нашою країною самотужки.