І попри такий щільний графік — навчання в школі, вдосконалення майстерності в шашках, заняття у гуртках, допомога батькам — Таня встигає ще й збирати гроші для ЗСУ. Її особистий рекорд на сьогодні — 100 тисяч гривень! І все це — завдяки її досягненням у спорті!
Зустрілися у скверику біля Золотих воріт (на знімку), де в теплу пору дівчинка часто грала з перехожими. На лавці поряд із дошкою — красномовна табличка «Зіграй у шашки для ЗСУ». Охочих випробувати себе та — після блискучого програшу — задонатити на нашу армію вистачає. Не всі ж знають, що вступають у двобій із чемпіонкою!.. Але кількох своїх найсильніших «супротивників» (які перемогли, але, звісно ж, все одно поповнили скарбничку) Таня може перелічити на пальцях: ними виявилися досвідчені майстри спорту і... один футболіст клубу «Звягіль», який зіграв у нічию.
Спочатку були шашки
Спорт з’явився в житті Тетянки чотири роки тому. Щоб розважити донечку під час тривалої хвороби, мама Лариса згадала своє дитяче захоплення —шашки — і запропонувала навчити. Не одразу, але доволі швидко Таня почала перемагати маму (хоча у Лариси ІІ розряд, школяркою була віце-чемпіонкою Звягеля!). Побачивши, що донька неабияк зацікавилася грою і має хист, батькам довелося шукати тренера. Коло однодумців і друзів знайшли у гуртку Палацу дітей та молоді.
Минулого лютого, коли всіх накривало тривогою від прогнозів щодо близького вторгнення рашистів, Таня з мамою думали тільки про спорт. Вісім днів провели в Херсоні на чемпіонаті України і були настільки зосереджені на досягненні результату — перемоги у віковій категорії до 10 років — що на решту новин бракувало часу. Стривожена бабуся Лариса щодня телефонувала і вмовляла скоріше повертатися, але внучка відповідала: без перемоги не поїде. 22 лютого Таня стала щасливою володаркою кубку, медалі і титулу віце-чемпіонки України. Не менше, ніж перемозі, рідні раділи, що вони встигли повернутися додому і не потрапили в окупацію.
Зіграйте для ЗСУ
Улітку тренер запропонував Тані та іншим своїм вихованцям проводити ігри і тим збирати гроші для військових. Діти з ентузіазмом включилися в доброчинність. Таня на сьогодні має найбільший здобуток. Грала у Звягелі (де живуть її дідусі й бабусі і куди рік тому родина виїхала в евакуацію), у рідному Києві, в інших містах, взимку її запрошували у різні організації.
Найбільший донат за «турнір» — 7000 грн — принесла зі Спілки журналістів, де зіграла з Сергієм Томіленком та його колегами. До речі, спілка підтримує не лише Таню, а й 11-річного художника Максима Бровченка. Він малює у власному космічному стилі, а виручені з продажу картин кошти передає на ЗСУ.
Таня, мама Лариса та тато Андрій (ви ж розумієте, що без командної роботи нічого не буває!) не планують зупинятися. «Війна триває, ми маємо допомагати армії — і крапка!» — так міркують у родині Портянко. І їх підтримують усі: і хто охоче грає з волонтеркою в шашки, і у Фонді Сергія Притули, куди Таня з мамою приносять зібране. «Тільки не зупиняйтесь!» — кажуть їм і всім нам...
«Встигнути можна все!»
Другу важливу перемогу Таня здобула нещодавно на чемпіонаті Києва. Але це тільки початок. Тепер вона опановує набагато складніші, але й цікавіші шашки-100. «Вони вимагають комбінаційного мислення, але й дають змогу провести безліч комбінацій», — серйозно пояснює п’ятикласниця.
Тож світове чемпіонство з шашок-100, за яке Тетяна Портянко планує з часом поборотися, — уповні досяжна мета! Але якщо ви подумали, що така цілеспрямована дівчинка віддає свої сили тільки шашкам, то ви помиляєтеся...
Змалечку Таня займалася фортепіано в музичній школі, гімнастикою, танцями. Згодом захопилася акторством і два роки відвідувала театральну студію Петра Маги «Особистості» (навіть зіграла дві ролі в одній виставі). Нині щонеділі поспішає на заняття в театрі-студії Гнатюків «Сузір’я».
Але це не все. Самостійно опановує французьку мову. Старанно вчиться в школі. А влітку, коли жила в прабабусиній хатині на Житомирщині (природа, свобода і вода з колодязя! — із захопленням згадує Таня), несподівано для всіх почала писати казки, поеми і вірші! Мама Лариса каже: «Якщо в домі тиша, значить, Таня десь сидить і пише...».
Звідки в неї літературний хист? Дівчинка вважає, що від бабусі Лариси Герус — журналістки, письменниці й авторки двох книжок. «Це все бабусині гени!» — каже про свої плани стати ще й дитячою письменницею та журналісткою. Для цього по суботах почала відвідувати гурток «Коронація слова» у КПДЮ, який веде Оксамитка Блажевська. Перший твір — казку — вже відправила на міжнародний конкурс і навіть отримала грамоту.
Утім, напевно, успадкувала таланти й від мами Лариси — теж журналістки. І від тата Андрія — інженера-програміста. І від бабусі Тетяни, дідусів Володимира та Сергія. І від прабабусі Ніни — вчительки за фахом. Їй нині 95, і вона зберігає свідчення про непросту українську історію тривалістю майже в століття...
У члени родини записана й сіро-смугаста кішка Мурзя, яка вже двічі стала мамою і додала клопоту з улаштуванням десяти котенят у добрі руки. Тож до обов’язків із допомоги по дому входить і догляд за Мурзєю. Та найкращий подарунок для мами — звісно ж, зроблені уроки.
Театр, шашки, журналістика — Тані все подобається, і ні від чого не планує відмовлятися. Впевнена: «Якщо все спланувати, то можна все встигнути!». Вже випереджає однолітків — у свої 10 вчиться у п’ятому класі, бо коли лютувала пандемія, за один рік пройшла другий і третій клас. Щоб не гаяти час.
Мріє поспілкуватись із Залужним
Чому ні? Тим більше, вони з Валерієм Федоровичем — земляки, зі Звягеля (колишнього Новограда-Волинського). Таню часто запрошують для проведення благодійних ігор, на інтерв’ю, телеефіри... Зустрічалася із Сергієм Притулою, Ніною Матвієнко, Златою Огнєвич та іншими відомими особистостями. Певно, нема такої мрії, яку київська п’ятикласниця вважає нездійсненною.
Тепер, коли Тетяна Портянко знайомиться з людьми, то насамперед каже, що вона — волонтерка і збирає гроші на ЗСУ, а вже потім пояснює, що за допомогою шашок. Мабуть, зайве додавати, що партію у шашки зі мною вона теж виграла. І я впевнена, що завдяки цій усміхненій талановитій дівчинці буде зроблено ще чимало добрих справ!
Фото автора.
