Сьогодні відбудуться парламентські слухання на тему: «Участь молоді в суспільному житті: економічна активність».

В умовах прогресуючого старіння як населення загалом, так і його працездатної частини, особливо на тлі скорочення його загальної чисельності, посилюється значення збереження здоров’я молоді. Адже саме вона у віці до 35 років відіграє важливу роль у відтворенні населення, народжуючи дітей. Стан здоров’я є чинником, який безпосередньо впливає на економічну активність молоді, зокрема, на можливості отримання нею освіти і вибору професії, праце-

здатність, мобільність, здатність удосконалюватися, навчатися впродовж життя.

На жаль, значна частина українців не дотримуються здорового способу життя. Так, за результатами моніторингу Інституту соціології НАНУ, в 2012 році серед молоді до 30 років курили 46,1% опитаних. Також, згідно з даними опитування, курять майже кожна третя дівчина та 60% юнаків і молодих чоловіків. Лише кожен десятий молодий чоловік та кожна п’ята жінка до 30 років не вживають спиртного.

Крім того, як ідеться у матеріалах Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, серед молоді викликає стурбованість стабільність власної зайнятості. Адже саме після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів випускники стикаються зі значними складнощами у праце-

влаштуванні, поповнюючи з часом лави безробітних. В умовах значного перевищення пропозицій над попитом вступають у дію суворі закони ринкової конкуренції — роботодавець має можливість вибирати більш кваліфікованих та досвідчених людей.

На молодіжну зайнятість певною мірою впливають вікові відмінності. Так, найвищий рівень зайнятості характерний для осіб віком 30—34 роки, коли вирішена проблема першого робочого місця і людина вже досягла певного професійного рівня. Пріоритетними сферами для молоді є переробна промисловість, торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, освіта, охорона здоров’я та надання соціальної допомоги. Але треба відзначити, що достатньо часто молодь залучається до неформальної зайнятості. Вона залишається поза межами соціальних гарантій, поступово знижується її конкурентоспроможність. Основними причинами цього є відсутність досвіду роботи та небажання роботодавців офіційно праце-

влаштовувати молодь. Також багато громадян представлено в нестандартних формах зайнятості — таких як фріланс та віддалене робоче місце. Розповсюдження таких форм зайнятості потребує законодавчого врегулювання та контролю.

Держава повинна робити ставку на молоде покоління, більш освічене, вільне, мобільне і креативне. Для цього має бути спрощений перехід від освіти до праці, а також підвищена привабливість праці в українській економіці, особливо для талановитої, обдарованої молодь.

Нагадаємо, вперше за роки незалежності України указом Президента від 27 вересня цього року затверджено Стратегію розвитку державної молодіжної політики до 2020 року. Одним із головних її напрямів є забезпечення зайнятості молоді на ринку праці, а саме — стимулювання роботодавців у наданні першого робочого місця, запровадження у навчальних закладах факультативних занять з організації власної справи та набуття підприємницьких навичок, сприяння професійній орієнтації учнів 8—11 класів загальноосвітніх навчальних закладів тощо.

Треба відзначити, що Міністерство молоді та спорту координує роботу молодіжних центрів праці, які покликані відігравати важливу роль у сфері зайнятості і працевлаштування.

Однією зі складових діяльності держави у напрямі сприяння соціальному становленню та розвитку молоді є надання якісних освітніх послуг та забезпечення створення умов для її професійного становлення. Основні положення стосовно визначення норм професійної орієнтації та навчання містяться у Законі «Про зайнятість населення».

Довідково

У професійно-технічних закладах навчаються 426 тисяч осіб. У 2012 році їм підвищено розміри мінімальних академічних стипендій до 275 гривень на місяць, студентам ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації — до 550, студентам ВНЗ ІІІ—ІV рівнів акредитації — до 730 гривень. Торік також підвищили розмір соціальних стипендій для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Крім того, надано 22 стипендії Верховної Ради для найталановитіших молодих учених (до 35 років). А вже в цьому році призначено 30 стипендій Президента переможцям Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів. До пріоритетних направлень на навчання за державне фінансування віднесено технічну і природничу галузі освіти.