Інтеграційні потуги до вступу України в ЄС є украй важливими. Тим паче з огляду на ситуацію, що склалася через російську агресію.
Наш курс на вступ до ЄС та НАТО закладено у Конституції, і він є безсумнівно правильним та безальтернативним.
Це важливі економічний та безпековий вектори розвитку держави на десятиліття вперед.
Але якщо досягнення передових військових та оборонних стандартів НАТО є безсумнівним, то, на мою думку, швидке та безоглядне дотримання економічних вимог ЄС є немудрим. Тут точно бігти стрімголов не варто.
Особливо це стосується нашого агропромислового комплексу, який уже не раз відчував на собі дискримінаційну політику з боку європейських сусідів. Бачимо, що навіть нині, у війну, низка країн і далі продовжує тиснути на наші експортні квоти попри гучні загальні декларації.
Тому я переконана, ми за жодних умов не маємо втратити наше традиційне, апробоване десятиліттями, автохтонне і національно колоритне. Тим паче, економічно вигідне. Це справа гонору.
Вести інтеграційний діалог за принципом приказки: "Казав пан - кожух дам, тепле його слово" - небезпечно. Як оглядаючись на нашу нинішню економічну ситуацію, так і на катастрофічну втрату робочих рук через війну та масову еміграцію, викликану нею.
Завжди треба запитувати, а що, набувши примарне, ми можемо втратити з реального? І з чим ми залишимося, якщо сценарій на європейському континенті почне переграватися під нові умови?
Приклад Британії показовий, і може бути непоодиноким, тим паче, що поділ світу на центри впливу та табори активно модифікується...
Тож часом у завтра потрібно дивитися поверх голів. Навіть мудрих.
До чого ця вся моя преамбула.
А до того, що 22.03.2023 року у Верховній Раді з'явився урядовий законопроект за номером 9139. А ним практично скасовується можливість вирощування в Україні ізабельних сортів винограду. Йдеться про відомі "Ізабеллу", "Лідію", "Ноа", "Сенеку", "Онтаріо", "Ліндей" та інші.
Так ось, і я особисто, і мої колеги - науковці НААН вважаємо, що це євроінтеграційне рішення є украй неприйнятним. Адже ці сорти винограду вирощуються в Україні не одне сторіччя. Вони є традиційними для цілих регіонів, зокрема Закарпаття.
Ба більше, ізабельні сорти адаптовані для України, оскільки стійкі як до спеки, так і до морозів. А нам важко конкурувати з провідними країнами-виноробами саме через кліматичні чинники. До того ж вина, соки, варення, сиропи та пасти, які виготовляються з ізабельних сортів, є популярними і мають прекрасну реалізацію у торговельних мережах.
Саме тому до Міжнародної організації виноградарства та виноробства і звернувся Інститут Вина, який координується нашою академією.
Ця високопрофесійна структура точно в темі, тому це не є просто політичним зверненням держави Україна. Тим паче, що аналіз наукових матеріалів було проведено спільно з Укрвинпромом та Інститутом Вина. І вони не просто так б'ють на сполох.
Отже, треба розуміти, що йдеться практично про знищення цілої галузі українського виноробства з її соціальною складовою, традиційним підґрунтям, науковими напрацюваннями і десятками тисяч кваліфікованих робочих рук.
Причина дискримінації "Ізабелли" нібито банальна - підвищений вміст метанолу. Це метиловий спирт, який у завищених дозах може викликати отруєння, сліпоту, навіть смерть. Та те саме, через недотримання міри, може викликати і спирт етиловий. Головне - його кількість на один кілограм ваги людини. При цьому, наші народні таланти регулярно скасовують розміри планок критичних смертельних доз виставлених науковцями...
Але з кількісними характеристиками розберемося трохи нижче.
А зараз закцентуємося на тому, що ізабельні сорти винограду, крім нас, успішно використовуються для виробництва вина в США, Аргентині, Бразилії, Туреччині, Азербайджані, Молдові, Грузії, Японії, навіть на курортному острові Балі.
У Хорватії, яка є членом ЄС, цей сорт відомий під назвою "Сексарда", в Італії, давньому членові Євросоюзу - "Фрагола", в Новій Зеландії - "Албані сюрприз". "Фрагола" він і в Австралії.
Шановні, на ринку України активно продається італійське вино з ізабельного винограду - "Фраголіно", а Австрія успішно виробляє вино "Uhudler" теж з "Ізабелли"! Причому італійська версія виробляється з привізної сировини.
Це не подвійні стандарти?
Тепер щодо вмісту метанолу, або метилового спирту, який зумовлений пектиновими речовинами у ягодах винограду. Метиловий спирт ще називають деревним. Не дивно, бо виноградники мають пряме відношення до кущів та дерев.
Науковці, які не рекомендують використовувати "Ізабеллу" для виробництва вина, стверджують, що у виноматеріалі з неї подекуди вміст метанолу може досягати 312 міліграмів на дециметр кубічний.
Тим часом на запит України до Міжнародної організації виноградарства та виноробства була отримана відповідь, що гранично допустимий рівень вмісту метанолу для білих і рожевих вин становить 250 мг/дм3, а для червоних - 400 мг/дм3. А науковці, які там засідають, обережніші обережних.
При цьому вміст пектину, з якого похідний метанол, залежить як від ступеня його зрілості, так і механічного пошкодження грон та грибкових хвороб. Тобто диявол і тут ховається у деталях.
До речі, сорти знаменитих французьких вин родини "Бордо", вичавлених з пізнього врожаю, мають вміст метанолу до 364 мг/дм3.
А їх успішно відкорковують у найдорожчих ресторанах світу...
Зазвичай білі вина найчастіше мають вміст метилових спиртів від 40 до 120 мг/дм3, червоні вина - від 120 до 250 мг/дм3.
А ще цікавим є те, що у кожному людському організмі метаболіти виробляються у природний спосіб. Це так звані фонові рівні.
Так ось, за даними Наукового комітету Європейської комісії з питань харчових продуктів, людина може безпечно метаболізувати 1500 мг метанолу. Без жодних наслідків для здоров'я. Тобто така доза не є токсичною.
Це така кількість, яка міститься у 3,75 літрах вина з вмістом метанолу 400 мг/дм3. За умови, що така порція спиртного буде випита за одну годину.
І це твердження теж повністю спростовує позицію щодо негативного впливу вина з ізабельних сортів винограду на здоров'я поціновувачів саме цих марок.
Проте саме "Ізабелла" не раз була об'єктом активних спекуляцій як в академічних колах, так і ЗМІ.
І, як видно, атаки наразі продовжуються. Вже з використанням Верховної Ради та експлуатації євроінтеграційного вектора.
Це попри те, що за новітніми технологіями виробництва вина у низці провідних країн, включно з 28 державами - членами Європейського Союзу, дозволений деметилдикарбонат, де базовою речовиною є той самий метил. Як антимікробний засіб, його додають безпосередньо перед розливом напою у пляшки.
А це означає, що вміст метанолу у виноградних винах, вироблених з ізабельних сортів винограду, навіть при застосуванні ферментних препаратів та препарату деметилдикарбонат, усе-таки має допустиму концентрацію і не становить жодної загрози здоров'ю споживачів.
І жодне вино у світі не має такого вираженого післясмаку суниці, як наша "Ізабелла".
Тому хочу, щоб ви точно знали, НААН спільно з Інститутом Вина та Укрвинпромом за будь-яких умов і форс-мажорів завжди стоятиме на боці українських виноробів.
Бо ми боремося не лише за їхнє право працювати і вирощувати національні сорти виноградної лози, а й за збереження нашої автентичності та унікального українського виноградарства і виноробства!
...Тому бездумно братися за сокири, як це ми не раз робили у нашому комуністичному минулому, не можна. Через дикунську політику щодо виноградників, на вирощення яких йдуть довгі роки, Україна вже втратила понад 5 тисяч гектарів ізабельних сортів винограду. А скільки фруктових дерев пішло під ніж через злочинні і божевільні економічні кроки...
Та, схоже, життя не навчило, що до компанійщини і союзних рішень на догоду окремим потрібно ставитися насторожено і дуже обережно. Вердикти треба приймати украй виважено. І завжди відстоювати своє.
Бути мудрими та патріотичними означає аналізувати чужі досвіди і захищати власні напрацювання. А ще смаки та вподобання нашого народу.
Якщо, звичайно, за вивільненням земельних масивів з-під виноградників з "Ізабеллою" не стоять інші, внутрішні інтереси. Бо дуже вже багато земельних апетитів роз'ятрилося останнім часом під прикриттям війни. Ми у НААН це відчуваємо, як ніхто.
Але у такому разі по загребущих руках треба бити ще до того, як вони взялися за сокири та бензопили. І тут народним депутатам важливо бути пильними та відповідальними, до чого я їх і закликаю.
Ми маємо захистити своє вино, яким відсвяткуємо Перемогу!
Ануш БАЛЯН,
академік, віце-президент НААН.
