«Я виїхав у середині лютого, а повернувся в перших числах березня. Залишитися поодаль і продовжувати працювати навіть на думку не спадало. Я чоловік і потрібен своїй країні», — згадує Тарас.
Як розповіли в 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді, Тарас пройшов підготовку у навчальному центрі Десантно-штурмових військ та навчання у Сполученому Королівстві Великої Британії. Після цього приєднався до січеславських десантників та був призначений командиром зенітно-ракетного відділення. За цей час визволяв Харківщину, брав участь у жорстоких боях на Донеччині, тепер нищить окупантів на Луганщині.
Він добре розуміє, за що воює і що захищає. Бо на мальовничій Тернопільщині на нього чекають дружина та маленька донечка Ліза, яка знає, що її батько — герой і захистить їх від ворогів.
«Протистояння України та росії — не історична випадковість і не тимчасова проблема. Це споконвічна боротьба. І саме нині настав історичний момент закінчити багатовікову битву за право жити у вільній країні, спілкуватися своєю мовою, піднімати свій прапор. Не чекайте Перемогу — ставайте у стрій, беріть зброю, бо хто, як не ми, повинен здолати супостата та повернути мирне життя нашому народові, нашим родинам», — каже десантник.
Дніпропетровська область.
Фото 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.
