У Полтаві, на відкритті пам’ятника Івану Котляревському (1903 р.). Сидять (справа наліво): Євген Чикаленко, Микола Міхновський. Стоїть крайній праворуч Сергій Шемет.

У новітню історію української нації визначний діяч Микола Міхновський, 150-річчя від дня народження якого відзначається 31 березня, увійшов як апостол державності, перший ідеолог українського націоналізму та творець українського війська. З нагоди ювілею поборника нашої незалежності, автора програмного твору «Самостійна Україна» згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках» від 17 грудня 2021 р. та за ініціативою і при підтримці Українського інституту національної пам’яті, Центру національного відродження, Музею Майдану відбудуться круглі столи, конференції, публічні лекції у Полтаві, Лубнах, Хмельницькому, Чернігові. Історичний клуб «Холодний Яр», Національний університет «Києво-Могилянська академія», ГО «Український студент» та Благодійний фонд GloryUa запрошують киян 31 березня на вечір, присвячений Миколі Міхновському, чиї державотворчі ідеї нині актуальні як ніколи. Як і слова «Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла росія!», сказані самостійником понад століття тому.

«І сьогодні, у час екзистенційної війни з росією, ми повторюємо їх. Але нині за нами ЗСУ, Національна гвардія, США і 50 країн Європи, а за спиною в Міхновського в 1900 році нікого не було. Та все ж він із щоптою однодумців кинув виклик колосу-росії у час її розквіту. Та ще й проголосив ідею Самостійної України тоном «певним себе, ясним, виразним, відважним». «...Я сказав би, — зазначав Дмитро Донцов, — [тоном] панським, шляхетним, в якім не було й тіні запобігливо-покірного тону до «старшого брата», тоном мужнім, подекуди трагічним, тоном політичного заклику до великих діл», — зазначає президент Історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль.

Він нагадує, що головний ідеолог українського інтегрального націоналізму Дмитро Донцов назвав «Самостійну Україну» зверненням до «не спідлених сердець» і закликав ці серця визволитися «не від гнету того чи іншого (напр., царського) режиму, а від «пановання чужинців», що було в ті часи думкою «цілковито єретичною».

Дмитро Донцов стверджував: «Брошура Міхновського зробила вражіння вибухлої бомби». Багато хто перелякався, засудив гасло самостійної України як антидемократичне, антиросійське. І все ж він запалив національне багаття в душах мільйонів українців, виплекав героїчне покоління 1917—1920-х років. Бо апелював «до людей віри, чести і характеру».

У творі «Самостійна Україна», який залишається ідейним дороговказом для мільйонів співвітчизників, читаємо:

«Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо і те, що це вже остання боротьба, що потім уже ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не попустимо щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб’ємо їх до схід сонця свободи. Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо... Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любов’ю до України!

Сини України! Ми як той Антей, доторкаючись до землі, наберемось вже більшої сили й завзяття. Нас мало, але наш голос лунатиме скрізь по Україні і кожний у кого не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось! Нехай страхополохи та відступники йдуть, як і йшли до табору наших ворогів, їм не місце поміж нас і ми проголошуємо їх ворогами Вітчизни. Усіх, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас».
Микола Міхновський був непохитним у боротьбі за самостійну Україну і стверджував: «Доки хоч один ворог чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя».

Довідково

Блискучий адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку XX століття, автор програмного документа Братства тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна» Микола Міхновський народився 31 березня 1873 року на Полтавщині, у селі Турівка (нині це Київська область) у родині сільського священика.

Був нащадком старовинного козацького роду. Його батько, Іван Міхновський, богослужіння правив українською, знав думи та українські пісні, яких навчив сина.

Микола Міхновський у свій час відгукнувся на пропозицію керівників новоствореної Революційної української партії (РУП) і написав для неї програму «Самостійна Україна». 1900-го він разом зі студентами влаштував у Харкові концерт, присвячений 100-річчю «Енеїди» Івана Котляревського, виступав перед учасниками Шевченківських свят у Полтаві та Харкові, закликав до збройної боротьби за права українського народу.

1902-го, після розриву з РУП, Міхновський заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав маніфест «10 заповідей УНП». Видавав українські часописи.

Він одним із перших почав відстоювати ідею формування українських збройних сил. На початку національно-визвольних змагань 1917—1921 років заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Хмельницького.

Після встановлення більшовицької влади Микола Міхновський деякий час жив на Кубані, а 1924-го повернувся до Києва, де його одразу ж заарештували органи ДПУ. 3 травня 1924 року його знайшли повішеним у саду садиби друга Володимира Шемета. Обставині смерті не з’ясовані.


«Самостійна Україна» була виголошена у Харкові та надрукована у Львові у 1900 році

Фото з відкритих джерел.