По п’ять тисяч гривень за гектар таких посівів можуть отримати ті юридичні особи, які зареєстровані в громаді та обробляють більш як гектар землі. Та для цього мають придбати насіння у тих господарників, яким офіційно надано право його вирощувати та реалізовувати. Потім посіяти й забезпечити догляд рослин — з оформленням відповідного акта витрат насіння і форми державного статистичного спостереження. А вже після цього до 15 жовтня подати необхідні документи для одержання фінансової допомоги.

Та поки у громаді місцеві аграрії та підприємці ще думають над тим, яку ж незвичну культуру обрати для вирощування, у фермерському господарстві «Новосинявське», що в Хмельницькому районі, вже визначилися — сіятимуть чорну гірчицю.

Для господарства це експеримент, а тому є і певний ризик. До цього свої поля засівали пшеницею, кукурудзою, соняшником і ячменем. Цьогоріч теж не відмовляються від традиційних культур. Хоча певні корективи в звичний план уже внесені. Так, восени посіяли 380 гектарів пшениці й 50 гектарів ячменю, що трохи більше, ніж зазвичай. Посіяли і 40 гектарів жовтої озимої гірчиці. А от кукурудза і соняшник займуть до 700 гектарів, що на 200 гектарів менше, ніж торік. Тож на звільнених площах ростиме і чорна гірчиця.

Чому взялись саме за цю культуру? Бо є у неї свої переваги. Насамперед вона відома як приправа у кухнях багатьох народів. Її зерна та проростки використовують не тільки в раціоні здорового харчування, а ще й у медицині.

Список цілющих властивостей величезний. Кажуть, вона допомагає боротися із зайвими кілограмами, долає віруси, нормалізує тиск, знижує ризик втрати кісткової тканини, нормалізує рівень цукру в крові та й загалом зміцнює імунітет.

Усі ці характеристики, очевидно, знадобляться фермеру в його маркетинговій стратегії, коли реалізовуватиме врожай. Бо наразі ще точно не знає, кому і за скільки продаватиме. А головне — що заробить на цьому експерименті. А це нині вкрай актуально, бо фінансовий ресурс фермерів стає дедалі меншим.

Якщо ж чорна гірчиця не принесе великих прибутків, керівник господарства Сергій Кравчук сподівається хоча б на те, що й витрати на неї не будуть надто великими. Адже, вирощуючи її, можна трохи зекономити на добривах, а це саме те, що вимушена робити більшість фермерів. До того ж гірчиця є хорошим попередником для наступних культур, тобто і сама виконує певні функції підживлення. І така тактика виправдана.

На цьому експерименти «Новосинявського» не закінчуються. Ще з десяток гектарів нинішнього сезону мають зайняти боби. І знову йдеться не так про реалізацію майбутнього врожаю, як про те, щоб отримати більше насіння.

А вже його потім використовуватиме для вирощування все тих же зелених добрив.

Загалом у фермерському господарстві вимушена тактика воєнного часу може перетворитись на довгострокову стратегію, бо там хочуть поступово відмовитися від мінеральних добрив і пестицидів. Тож рослини, які виконуватимуть роль сидератів, стануть першими помічниками в цій справі.

Уже тепер зрозуміло, що прийдешній аграрний сезон буде важким, та водночас він змушує шукати альтернативні культури, ощадні технології, додаткові ресурси, які розкриють перед сільгоспвиробниками і нові перспективи.

Хмельницька область.