Зустріч відбулась у день створення НАТО, тож розмову почали із питання щодо наших перспектив на членство в альянсі. Свою заявку на вступ Україна подала ще наприкінці вересня 2022 року, за підписом Голови Верховної Ради, Президента та Прем’єр-міністра.

«Наша мета проста, зрозуміла і чесна, — зауважив Руслан Стефанчук. — Ми виходимо з декількох важливих складових. Україна де-факто є країною НАТО. Чому це так? Тому що українці, навчені за стандартами НАТО, сьогодні стоять на східних кордонах нашої країни, боронять їх зброєю НАТО, обстоюючи при цьому принципи і цінності НАТО. Тому ми можемо сказати, що сьогодні ЗСУ виконують місію, яка покладається на НАТО де-факто.

Для того, щоб це сталося де-юре, потрібні просто відповідні юридичні рішення. До цих рішень ми спонукаємо наших колег».

Оцінюючи наші перспективи вступу до Північноатлантичного альянсу, очільник законодавчого органу влади звернув увагу й на таке: з моменту, коли Фінляндія стає членом НАТО, обійшовши низку процедур, для України відкриється абсолютно новий шлях. Адже політика відкритих дверей, яку пропагує НАТО, повинна бути політикою відкритих дверей для всіх. Ми спробуємо скористатися цим прецедентом та піти тим шляхом, яким пішла Фінляндія, і яким піде Швеція. «Ми відверті у своїх намірах. Ми продемонстрували спроможність, що за ті цінності, про які дехто говорив на бюрократичному рівні, наші кращі сини й доньки кладуть свої життя. І тому я не бачу якихось передумов для того, щоб відмовити Україні в її прагненні скористатися політикою відкритих дверей і вступити до НАТО», — наголосив Руслан Стефанчук.

У цьому контексті Голова Верховної Ради України зауважив, що стандарти НАТО в розумінні розвитку країни дуже близькі до стандартів ЄС. Він висловив сподівання, що до кінця цього року розпочнуться перемовини про повноцінне членство України в Євросоюзі, а це набагато вищий статус, ніж кандидатство. «Тому взагалі не бачу питань, пов’язаних з тим, чому Україні мають відмовити у вступі в НАТО, — резюмував глава парламенту. —

Сьогодні Україна має найбоєздатнішу, найосвіченішу, найдосвідченішу армію, яка є на європейському континенті. Тому давайте виходити з цього, об’єктивно оцінювати це і рухатися вперед».

Студенти максимально використали час, відведений для спілкування із Головою Верховної Ради України. Їхні питання були й надзвичайно глибокими, і такими, які турбують, мабуть, кожного українця. Не оминули, наприклад, розмови про те, коли і як настане Перемога. «Мене дуже часто запитують «Що є мир для вас?» — розповів Руслан Стефанчук. — Чітко скажу — для мене немає розуміння перемоги тільки на полі бою, бо це військова перемога. Але це необхідна складова для великої Перемоги. Для мене це ще є як мінімум дві складові. Це юридична відповідальність рф за всіма канонами міжнародного права. І ми теж активно рухаємося цим треком. Це питання не тільки рішення Міжнародного кримінального суду, який вже дав перші ордери на арешт дуже відомих людей на болотах. Але й питання створення спеціального трибуналу для того, щоб розслідувати злочин агресії, який не підпадає під юрисдикцію МКС. І друга складова, яку я бачу, яка є необхідною — це повна компенсація всіх збитків, завданих Україні. Передусім ця компенсація має відбутися за рахунок платників податків рф. Тому що це є формула справедливості. Тому що якщо такого не відбудеться, то ми не можемо вважати, що це Перемога».

Деякі студенти, присутні на зустрічі, цікавилися майбутнім регіонів, звідки вони родом. Зокрема, тих, які перебувають під окупацією з 2014 року. Усі вони мають увійти у відповідні військові адміністрації, які повинні налагодити систему організації життєдіяльності на цих територіях, запевнив Руслан Стефанчук. Тільки тоді запустяться всі демократичні, економічні та фінансово-бюджетні процеси, люди почнуть отримувати пенсію, матимуть доступ до банкоматів, банківських послуг, до забезпечення своїх елементарних потреб. Так, на ці землі приходитимуть нормальні цивілізаційні правила гри, які існують на всій території України. «Мені здається, для так званої нормалізації життя тимчасово окупованих територій має бути певний період карантину для відновлення. Як кожен організм потребує відновлення, так і певні території, люди і їхні зв’язки потребують нормалізації. Якщо цього не буде, звичайно, хтось почне на цьому грати».

Оцінюючи перспективи подальшого розвитку нашої країни в різних сферах життя, Голова Верховної Ради акцентував на тому, що вони залежатимуть від того, як швидко і якісно, та з якими, на жаль, втратами, ми завершимо цю війну і здобудемо Перемогу. Утім, у кожному разі, на першому місці залишатиметься відбудова. «Україна має стати історією успіху всього цивілізованого світу, — зазначив Руслан Стефанчук. — Усі з цим погоджуються.

Тому після нашої Перемоги всі повинні зробити так, щоб Україна стала найуспішнішою демократичною державою в світі й показала усьому світу, що за цінності варто боротися». Водночас, за словами глави парламенту, Україна не повинна покладатися тільки на інших. «Ми повинні продовжувати здійснювати власні реформи і перетворення. Але, здійснюючи їх, ми повинні чітко виходити з розуміння першої статті Конституції, що Україна є суверенна, демократична і правова держава, — сказав він. — Ми не хочемо скинути російське ярмо, але вдягнути ярмо якоїсь недодержави, якою будуть керувати інші. Ми сьогодні усьому світу показали, що таке суверенітет, боротьба за власну територіальну цілісність. І ми потребуємо поваги інших, точно так само, як і з повагою ставимося до інших. Це теж дуже важлива річ».

Не обійшлося під час розмови й без запитання про те, коли Руслан Стефанчук вирішив займатися політичною діяльністю. Голова Верховної Ради щиро відреагував на таку цікавість: «Вдячний вам за цю зустріч, дуже люблю спілкуватися зі студентами — ніколи не знаєш, чого очікувати. Із журналістами теж цікаво, але приблизно ти розумієш тематику. Тут я взагалі не знаю, про що ви будете запитувати, і це класно». Очільник законодавчого органу влади пригадав про свій викладацький досвід, адже упродовж 25 років він був професором університету. Каже, що спілкування із молоддю — це обмін інформацією та енергетикою, і це дуже здорово.

Задоволення від викладання Руслан Стефанчук отримував аж до 2017, 2018 років. І до того часу не мав жодних прагнень і бажань, жодних мрій займатися політикою. Усе змінила зустріч із майбутнім Президентом Володимиром Зеленським, з яким були знайомі давно. Той запропонував зайнятися складовою ідеологічної підготовки «Майбутнє України». За словами Руслана Стефанчука, зійшлися на одній дуже важливій речі: у 1991 році, коли Україна отримала незалежність, йому ледве виповнилося 17 років. Коли почалися нові політичні шторми в країні, вже доньці Руслана Стефанчука було 17. «Якось прокинувся одного разу, і зрозумів: в нашій країні, як у фільмі «День бабака», за 18 років от просто нічого не змінюється. Одні й ті самі люди, одні й ті самі клопоти. Попри те, що ми бачимо, як інші країни мають шалений розвиток», — розповів він. Саме від бажання створити «Майбутнє України» і почався рух політичною кар’єрою, і це бажання рухає політика й нині.

Руслан Стефанчук розповів, що й досі прагне зустрічатися зі студентами у форматі довірливої розмови. «У нас є молодь, яка займається питаннями НАТО, ЄС, більш глибоко займається науковими дослідженнями. На рівні Верховної Ради ми пропонуємо премії молодим науковцям, грамоти. Підтягуємо їх, — зауважив він. — Не знаю, скільки ще ми будемо займатися політикою, старше покоління. Але все одно далі країна буде ваша. І ви будете нести відповідальність за неї. Мені здається, що ваше долучення до цих процесів, щоб ви або підказували нам, або прийшли і зробили краще — це дуже важливо».

Глава парламенту закликав молодих людей долучатися до роботи Освітнього центру Верховної Ради, який веде активну роботу зі студентами різних вишів. «Використовуйте це для вашого ж досвіду», — закликав він. І водночас зазначив, що таке спілкування буде корисним для двох сторін. «Освіта — це та річ, яка врятує Україну, — наголосив Руслан Стефанчук. — Яка дасть можливість їй бути впевненою у своєму майбутньому».

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.