У Міжнародний день захисту дітей маленькі українці почувалися щасливими — низку святкових заходів для них організували Асоціація українського руху в Молдові, Українська громада Молдови, Агентство міжетнічних відносин за підтримки посольства нашої держави в Кишиневі.

Як зустріли їх сусіди? Які створили умови? Яку допомогу надають урядові, громадські організації, небайдужі молдовани?

Однією з організацій, які підтримують вимушених переселенців, є Асоціація українського руху в Молдові (зареєстрована в серпні 2021 року з метою просування культурної спадщини українців, котрі проживають у цій країні).

Після вторгнення російських агресорів, коли до Молдови почав прибувати нескінченний потік біженців, Асоціація за підтримки Української громади Молдови (керівник Віталій Мрук) з перших днів включилася в надання допомоги.

У ті дні нас підтримав ректор Університету європейських політичних і економічних наук імені Константина Стере професор Георге Аворник. У стінах навчального закладу виділили приміщення, куди мешканці Кишинева привозили теплий одяг, постільну білизну, пледи, ковдри, продукти, мийні засоби. Тут створили Центр допомоги біженцям, який цілодобово приймав приїжджих. Їм знаходили місця для ночівлі, пропонували харчування.

З Асоціацією дотепер співпрацюють закордонні та вітчизняні організації, надаючи допомогу біженцям.

Більшість українців уже налагодили свій побут, у цьому їм допомагають українські громадські організації, своїм дружнім ставленням підтримують молдовани.

Налагоджувати щоденне життя на новому місці допомогли й урядові організації. Уряд Молдови підготував пакет документів, які дозволили громадянам України отримувати не лише матеріальну допомогу, а й можливість працювати, влаштувати дітей у дитячі садки та школи.

За цей час ми стали очевидцями максимальної мобілізації і громадян, і влади щодо надання необхідної підтримки українцям, їхньої інтеграції у суспільство.

Національне агентство зайнятості (НАЗ) надає інформацію, що на 16 березня поточного року отримало повідомлення від економічних агентів стосовно працевлаштування 1010 громадян України, серед яких 735 жінок та 274 чоловіки. За офіційними даними, найбільша кількість працевлаштувалися у Кишиневі — 765 осіб, у Гагаузії — 45, Бельцях — 37. Вони працюють програмістами, інженерами, швачками, продавцями, менеджерами, кухарями, офіціантами, лікарями, медсестрами, вихователями, монтажниками, операторами на виробництві, агентами по роботі з клієнтами тощо. На роботу українців приймають без жодних обмежень.

Окрім того, при Агентстві міжнаціональних відносин відкрито курси вивчення румунської мови. Заняття — безплатні. Їх може відвідувати кожен охочий, незалежно від віку. Знання мови сприяє кращій інтеграції, дає більше можливостей отримати роботу за фахом. З усіх питань працевлаштування українські громадяни, які перебувають у Молдові, можуть скористатися безплатними консультаціями та послугами, які пропонують їм НАЗ та неурядові організації.

Дехто з вимушених переселенців уже повернувся додому. Як то кажуть, в гостях добре, але вдома завжди краще. Проводжали їх у Миколаївську, Одеську, Київську області. Прощалися як зі справжніми друзями, з котрими зріднилися за цей рік важких випробувань.

Вони випали не тільки на долю українців. Ми в Молдові також перевірили себе на здатність і вміння підтримати сусідів з-за Дністра, зігріти їх своїми серцями. Це стало нашим внеском у майбутню Перемогу України над російськими окупантами. На мою думку, молдовський народ з честю витримав таке випробування. Від того дружба між людьми на лівому і правому берегах Дністра стала ще міцніша.

Зінаїда ГУРСЬКА, голова Асоціації українського руху в Молдові.

Кишинів.

Фото зі сторінки у Фейсбуці Зінаїди Гурської.