Про це написав гендиректор найбільшого підприємства зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень столиці КО "Київзеленбуд" Олексій Король на особистій сторінці у Фейсбуці.
Так склалося через те, що до 1970-х років масово та комплексно висаджували дерева одного віку задля швидкого відтворення видової естетики простору, що озеленюється, та під час будівництва нових мікрорайонів, стверджує посадовець.
Чи старі це дерева? Все відносно. Якщо говорити про екологічні показники, то вони ще мають досить високі екологічні показники та позитивно впливають на довкілля: виділяють достатньо кисню, утримують пил, дають прохолоду в спеку, поглинають зайву вологу і, звісно, є складовою нашого життя як невід'ємна частина комфортного відпочинку й проживання у місті.
Та звісно є "але", бідкається пан Олексій. І воно, на жаль, закріплене на законодавчому рівні. Це Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105.
У п. 9.1.12 правил йдеться про аварійні дерева, і серед низки перерахованих факторів, які свідчать про аварійність, є "досягнення вікової межі". У додатку 1 до цих правил є таблиця з усередненою віковою межею для дерев та кущів в населених пунктах. Для прикладу: тополя чи акація, яка росте на вашій вулиці 45 років, досягла своєї вікової межі. А дуб, сосна, липа чи каштан вважаються віковим з 60 років. Для парків та скверів вік трохи збільшується.
За словами гендиректора "Київзеленбуду", це не було б так критично, якби не вимоги Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, та Порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600. Відповідно до цих документів, аварійні дерева та дерева, що досягли вікової межі, підлягають видаленню. Тобто якщо діяти лише по цій букві закону, то слід видалити більшість дерев Києва.
Принагідно Олексій Король нагадує, що в Києві одна з найбільших площ природно-заповідного фонду та чи не найбільша кількість пам'яток природи - одиничних та груп дерев.
Посадовець запевнив, що бездумно видаляти дерева ніхто не буде, а натомість закликав змінювати підхід до оцінки стану дерева.
За словами гендиректора "Київзеленбуду", комунальне об'єднання звернулося до Постійної комісії Київради з питань екологічної політики з проханням ініціювати створення відповідної робочої групи і отримало підтримку.
"Тож тепер маємо спільно напрацювати пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України. Звісно, будемо обговорювати це з громадою", - запевнив посадовець і запросив киян до співпраці.
"Можливо, потребують змін й інші норми правил?! Долучайтеся! Пишіть ваші пропозиції, надсилайте на нашу пошту" info@kyivzelenbud.com.
Тим часом
На офіційній сторінці управління екології та природних ресурсів КМДА днями побачила світ інформація від начальника управління Олександра Возного.
Продовжуємо наповнювати онлайн-мапу дерев Києва, пише посадовець. "Оцифрували" вже майже 23 000 дерев.
Для чого це робиться
По-перше, це інвентаризація усіх дерев, які перебувають на балансі міста. Отже, у нас з колегами, які відповідають за управління зеленими зонами, буде достовірна і точна інформація про кількість дерев та їх стан.
По-друге, це черговий крок до відкриття екологічних даних та зручний інструмент громадського контролю, адже мапа буде доступна онлайн для усіх киян. У відкритий доступ плануємо викласти її одразу після завершення воєнного стану.
Яка інформація міститиметься в карті
Фотографія кожного "оцифрованого" дерева, дані про його місцезнаходження (з прив'язкою до точних координат), вид, діаметр стовбура, висота та стан насадження.
На жаль, за словами Олександра Возного, минулого року вимушено зупинили наповнення цього ресурсу з безпекових міркувань, адже йдеться про високоточні карти. Однак нещодавно спільно з командою "Київ Цифровий" було знайдене рішення, і робота поновилася.
Сьогодні комунальниками "оцифровано" майже 23 000 дерев!
До речі, як розповідає Олександр Возний, ідея "оцифровувати" міські дерева не нова. Такі карти створюються у багатьох мегаполісах світу, зокрема в Нью-Йорку, де міська онлайн-мапа дерев містить інформацію про понад 850 000 зелених насаджень.
За матеріалами КО "Київзеленбуд" та КМДА.
