Участь у заході взяв також Перший віцеспікер Олександр Корнієнко, Голова Комітету освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, Міністр освіти і науки Оксен Лісовий, мовний омбудсмен Тарас Кремінь, представники наукових та освітянських кіл, експерти.

На початку зустрічі Голова Українського Парламенту окреслив коло питань, які формують порядок денний функціонування української мови у сучасних реаліях і над якими вже розпочато роботу.

За словами Руслана Стефанчука, надважливим в умовах сьогодення є питання, пов’язані з цифровізацією української мови. Йдеться, зокрема, про електронну бібліотеку та її доступність для громадян.

Окремо під час зустрічі йшлося про підготовку посібника з вивчення української мови для іноземців. Голова Українського Парламенту зауважив, що сьогодні попит на українську мову у світі зріс в рази і нові посібники для іноземців «вкрай потрібні для того, щоб ми змогли якісно популяризувати нашу мову, а відтак — і нашу державу».

Також учасники наради не оминули питання необхідності створення єдиного українського юридичного глосарію.

«Глосарій — це те, з чого починається вивчення професійної мови. Створення єдиного українського юридичного глосарію та забезпечення відповідного рівня мовно-лінгвістичної експертизи нормативно-правових актів є необхідністю. Адже від мовної експертизи залежатиме сутність прийнятого юридичного рішення», — зауважив Голова Українського Парламенту.

Він наголосив і на важливості забезпечення фахового офіційного перекладу державною мовою міжнародних документів, що підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Парламенту. За словами Руслана Стефанчука, допомога лінгвістів в якісному перекладі міжнародних актів дасть можливість продукувати українську мову на рівні міжнародно-правових документів. Особливо Голова Українського Парламенту наголосив на законодавчих ініціативах задля підтримки української мови як державної.

«Нам потрібно усвідомити, що багато питань при вступі до ЄС будуть стосуватися саме мови, культури і освіти. І тому маємо віднайти необхідний баланс, щоб реалізувати нашу євроінтеграційну перспективу і не втратити в частині державної української мови», — закцентував Руслан Стефанчук насамкінець вступного слова і закликав колег до активної співпраці у питанні розвитку та збереження української мови в контексті реалізації освітньої політики держави.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, зі свого боку, зазначив, що українська мова сьогодні перебуває в світовому і національному трендах.

«Багато громадян шукають можливості швидко надолужити втрачені компетенції у володінні мовою або ж відновити їх. Це вікно можливостей для популяризації української мови, тож важливо, щоб цей процес був реалізований правильно. Тому ми маємо думати певним чином як маркетологи. Важливо вести роботу, яка реалізується в конкретні результати, а також задіювати сучасні інструменти. Також ми маємо пам’ятати, що країна рухається в напрямку євроінтеграції, тому, звісно, варто враховувати і підтримку інших мов, зокрема, англійської», — закцентував Перший віцеспікер.

Також він зауважив, що сьогодні з’являється ще один вимір, який розвивається взагалі з іншою швидкістю, ніж консервативна академічна наука — це штучний інтелект.

«Тож треба розуміти, які впливи матиме його розвиток та як він буде поєднуватися з україномовним контентом. Адже відповіді ШІ будуть базуватися на основі цього контенту. Важливо не випустити цей контекст і навіть взяти лідерство — вивести в окремий напрямок дискусії. Бо це питання нацбезпеки, насправді, — підкреслив Олександр Корнієнко. — Ми ж розуміємо, що за 2—3 роки студенти не будуть ходити в бібліотеку, вони будуть ставити питання ШІ. І на основі його відповідей формуватимуться наративи — освітні, наукові, політичні тощо. Це той виклик, який нам треба врахувати уже сьогодні».

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий закцентував, що значна частина питань, про які йшлося, перебувають у сфері відповідальності Міністерства.

«Як Міністр я для себе ставлю завдання пріоритизувати всі питання, пов’язані з розвитком української мови, з розробленням стандартів, створенням відповідних інструментів для сервісу і для урядових інституцій, і для громадян», — наголосив Оксен Лісовий.

Від експертного середовища виступила Віцепрезидентка Національної академії правових наук України Наталія Кузнєцова, яка була автором частини пропозицій для створення юридичного глосарію.

«Ми підтримуємо ідею такого інструмента. Це важливо і для законопроектної роботи, і для правозастосовної практики. Ми як фахівці готові долучитися до цього процесу і вже маємо певні напрацювання», — зазначила науковиця та додала, що сьогодні є важливим доведення як законопроектів, так й інших нормативно-правових актів до високого рівня лінгвістичної якості. Саме тому, за її словами, назріло питання підготовки мовних спеціалістів з міждисциплінарних напрямів, як-от правова лінгвістика.

«Це абсолютно новий напрям, але вкрай необхідний. Ми потребуємо фахівців, які мають знання і компетентність у мовній підготовці, і водночас у юридичній сфері. Правова лінгвістика може бути таким напрямом», — підкреслила Наталія Кузнєцова та запевнила присутніх у готовності науковців працювати з усіма мовними інституціями задля підготовки якісного та зрозумілого законодавства.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Фото Вадима САРАХАНА.