Чужа сотка видніша, ніж свій гектар

Перевірки, організовані прокуратурою Хмельницької області, показали, що порушення земельного законодавства допускали не лише посадовці Держземагентства, а й контролюючих органів. Їх контроль був здебільшого поверховим і не допоміг повному реальному поновленню прав громадян, територіальних громад та інтересів держави. І поки ніхто не стежив за тим, щоб виявлені порушення були усунуті, винні не несли жодної відповідальності. Тільки після прокурорських перевірок притягнуто до відповідальності півтори сотні посадовців.

Не дивно, що там, де немає контролю, зарясніли порушення. І першими, хто до них вдався — представники місцевого самоврядування. Бо саме вони приймали незаконні рішення про надання прав на земельні ділянки державної та комунальної власності. І не поспішали і з відшкодування збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, і зі змінами до договорів оренди про розмір орендної плати, котра мала би підніматись відповідно до вимог закону.

Заступник прокурора Хмельницької області Володимир Шевчук наводить приклади: прокуратура Кам’янець-Подільського району встановила, що кілька сільських рад своїми рішеннями надали в оренду півтисячі гектарів землі, яка знаходилась за межами населених пунктів, хоч насправді не мали на це повноважень. Тож тепер суд розглядатиме позови про скасування цих рішень.

А у Хмельницькому районі судом вже повернуто 640 гектарів землі сільськогосподарського призначення, які Чабанівська сільська рада так само незаконно передала в оренду.

На свій розсуд розпорядитись гектаром землі вирішив землевпорядник однієї з сільських рад у Білогірському районі. На розгляд сесії він виніс п’ять проектів землеустрою про відведення у власність ділянки вартістю 180 тисяч гривень для ведення особистого селянського господарства. Незважаючи на те, що райвідділ Держземагентства ці проекти не погоджував, сесія їх затвердила.

Переступаючи закон, чиновники розпоряджались і паями, які вже належали конкретним людям. Так, у Красилівському районі фермерському господарству надали дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, за якою мали надатись документи на право оренди 1,2 тисячі гектарів. Ці землі були представлені як невитребувані паї, хоча насправді до них увійшло вісімдесят ділянок площею понад 250 гектарів, які вже мали власників — тамтешніх селян. Враховуючи вартість паїв, вийшло, що без відома господарів хотіли передати у користування землі на 4,5 мільйона гривень.

Тільки після того, як прокуратура пред’явила до господарського суду позов про скасування цього розпорядження, місцеві чиновники вирішили добровільно усунути порушення та внести зміни до згаданого документа.

— Земля — це ласий шматок особливо для тих, хто може розпоряджатись нею, — переконаний Володимир Шевчук. — А де є повноваження, там є і спокуса. І здебільшого суб’єктами корупції стають керівники органів самоврядування. У цьому році складено протоколи про вчинення адміністративних корупційних правопорушень у сфері земельних правовідносин.

Піддався такій спокусі один із сільських голів Волочиського району. Він не повідомив депутатам сільради про те, що на вільну ділянку претендує кілька осіб, і віддав перевагу своїм близьким родичам. У результаті рішенням сесії їм перепало по два гектари із земель запасу.

А скільки іще таких родичів устигли прихопити по кілька гектарів, обійшовши закон? І головне — хто має втримати чиновника від отієї спокуси взяти хоч клаптик землі? Правоохоронці переконані, порушень було б менше, якби на місцях з ними тісніше співпрацювали представники місцевого самоврядування та контролюючих органів, попереджуючи земельні злочини. Але як змусити до такої співпраці того, хто придумує і втілює в життя усілякі механізми, аби обійти земельне законодавство? Можливо, варто розпочинати не з чиновника, а з того, щоб ліквідувати саму спокусу, тобто будь-яку можливість, що дозволяє вільно маніпулювати чорноземами?

 

Хмельницька область.