У столиці він провів переговори з Президентом України Володимиром Зеленським. «Цей візит пана генерального секретаря — перший за час повномасштабної війни — ми трактуємо як знак, що Альянс готовий розпочинати нову главу у відносинах з Україною — главу амбітних рішень», — сказав Глава держави за результатами переговорів з Єнсом Столтенбергом у Києві. Президент також подякував генеральному секретарю НАТО за те, що він розпочав візит в Україну з відвідання деокупованих міст і громад. «Усій Європі та світу потрібне чітке розуміння того, що лише Перемога України вбереже інші держави й народи від таких страшних руйнувань, втрат і смертей, які росія принесла на нашу землю», — сказав він.

Під час зустрічі сторони торкнулися чотирьох основних питань: засідання групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» 21 квітня; стимулювання партнерів щодо постачання деяких видів зброї; підготовка до Вільнюського саміту НАТО, на який запрошено Україну, а також гарантії безпеки для нашої країни на шляху до Альянсу.

До слова, що стосується членства, то останнім часом відносини з Альянсом покращилися. Й мова не лише про військову допомогу та політичну підтримку у війні.

4 квітня вперше за шість років у Брюсселі відбулася комісія Україна—НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Раніше її роботу блокувала Угорщина. Будапешт не зняв свою заборону, але Альянсу через бюрократичні процедури вдалося її оминути.

До речі, за підсумками засідання міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що «була відверта розмова» стосовно майбутнього членства України в НАТО. Він також додав, що наступний саміт Альянсу у Вільнюсі має стати нагодою для виправлення «помилок Бухареста 2008 року».

Нагадаємо: на саміті в Бухаресті 2008 року Україна мала отримати План дій щодо членства у НАТО. Однак цього не сталося, оскільки багато членів Альянсу зважили на позицію росії, яка саме тоді почала говорити про так звані червоні лінії та неприйнятність членства України в цій організації. З того моменту Київ фактично припинив активні спроби стати бодай кандидатом на членство в Альянсі.

Після комісії Україна—НАТО Дмитро Кулеба зазначив, що на саміті у Вільнюсі союзники мають обговорити питання членства України і вийти на чіткий результат. Голова МЗС наголосив, що це не мають бути рішення, «які констатують стан відносин»: про «відчинені двері» Альянсу.

До речі, для невтаємничених у відносини України з НАТО варто нагадати суть цього афоризму. Прагнення вступити до Альянсу в Києва були завжди, але їх активно блокували як проросійські сили всередині нашої країни, так і агенти російського впливу за кордоном. Вони переконували західні уряди, що, мовляв, прийняття України роздратує росію, і не варто порушувати status quo. Тож на одному з самітів Альянсу на чергове питання про членство України тодішній генсек відповів, мовляв, двері НАТО завжди відчинені, але це двері потяга, що швидко рухається. Натякнувши в такий спосіб, що потрапити в ці «двері» Києву буде дуже важко.

Кардинально змінила ситуацію війна росії проти України. В НАТО зрозуміли справжні наміри росіян. Вони не прагнуть балансу сил, вони прагнуть цілковитого домінування, а до сусідів ставляться як до колоній, котрі треба завойовувати. Чи має місце в XXI столітті імперіалістична політика, питання риторичне? Його варто ставити росіянам, а Києву тепер доводиться планомірно наближатися до НАТО, адже лише членство в Альянсі може стати справжньою запорукою нашої безпеки.

Фото: president.gov.ua