Нагадаємо, що пором Орлівка — Ісакча почав курсувати влітку 2020-го. Сьогодні можна говорити про успішні результати. Цифри це підтверджують. У 2020 році переправою скористалися 4 827 вантажівок, у 2021-му — 23 102, а у 2022 році — 56 541.
Зараз, через повномасштабні бойові дії та блокаду портів Великої Одеси, потік великовантажних автомобілів через переправу збільшився вдвічі. Основну масу транспортних засобів становлять контейнеровози із зерном, що прямують у порт Констанца (Румунія). Відстань від Ісакчі до Констанци — майже 160 км, через Молдову вартість доставки одного контейнера зерна зросла б на 200—300 доларів.
Поромна переправа сьогодні (вибачте за каламбур) — вже вчорашня подія. Підприємець Юрій Дімчогло почав активно інвестувати в будівництво нового порту Дунаю, чим викликав величезний інтерес у європейських країнах.
Це сміливий за сьогоднішніми мірками проект, але цілком здійсненний — у нього вже вкладено 2 млн євро.
Нагадаємо, з травня по вересень 2022 року на Дунаї було побудовано причал завдовжки 220 м і завглибшки 7 м. Також була подана заява в АМПУ на отримання статусу морського термінала.
Перше судно зайшло у вантажний термінал на початку грудня 2022 року.
Відповідаючи на запитання «Голосу України», скільки вантажу було оброблено за цей час, Юрій Дімчогло повідомив, що з грудня по лютий цього року включно термінал обробив майже 60 тисяч тонн вантажів. У грудні 2022-го було передано 12 тисяч тонн, у січні 2023 року — 20 тисяч тонн, у лютому — 28 тисяч тонн.
Покупці цього зерна — здебільшого турецькі компанії, також купують румунські та болгарські фірми, які є дочірніми компаніями міжнародних гравців, таких як ADM або Bunge.
Поки що складів на вантажному терміналі немає, тому перевалка здійснюється безпосередньо з автотранспорту на баржі або навпаки. Щоб вирішити цю проблему, Орлівка почала будівництво двох складів для зберігання до 15 тисяч тонн вантажу. Планується, що склади введуть в експлуатацію в травні.
Також у рамках інвестиційного проекту буде змінено систему під’їзних шляхів до переправи. Дорога лише одна, вона веде до траси Одеса — Рені, що створює певні проблеми для руху.
Інвестиції в розвиток портової інфраструктури допоможуть порту Орлівка передусім розширити свою вантажну базу. З березня в Орлівці розпочато перевалку генеральних вантажів мінеральних добрив у біг-бегах. Перше судно вже зайшло в порт. Найближчими тижнями в Орлівку прибуде судно з рулонами металу. Також планується організувати перевалку олії, металу, залізної руди.
За словами керівництва Орлівського поромного комплексу, активізація його діяльності «дасть змогу розширити Дунайський транспортний вузол, збільшити обсяги перевалки зернових та олійних культур, добрив, деревини та інших видів вантажів, створити робочі місця для жителів Ренійської громади, а також збільшити відрахування до місцевого та державного бюджетів з дотриманням екологічних та санітарних норм».
Описуючи свою плановану діяльність, у поромному комплексі «Орлівка» називають досить точні обсяги передбачуваної перевалки вантажів. Зокрема, зернові вантажі (пшениця, кукурудза, ячмінь, соя, горох, соняшник, шрот, ріпак) можуть становити 360 тис. тонн на рік, добрива та мінеральні будівельні матеріали в біг-бегах — понад 149 тис. тонн, чорні метали — понад 149 тис. тонн, лісоматеріали, фрукти — стільки само. Переробка соняшникової олії виражається аналогічною цифрою.
Щодо довгострокових планів Орлівки, Юрій Дімчогло каже: «Після війни хочемо побудувати пасажирський термінал в Орлівці. Це може бути перевезення тільки з українського боку — з Рені до Вилкового через Орлівку, Ізмаїл та Кілію. Або міжнародні пасажирські перевезення між Україною та Румунією. З Орлівки дуже зручно добиратися до румунських міст на Дунаї, таких як Ісакча, Тулча, Галац.
І найголовніше, що морський порт в Орлівці має стати базою міжнародного круїзного бізнесу на Дунаї — від Орлівки до Регенсбурга (Німеччина)».
Одеська область.
