Після повномасштабного вторгнення росії у березні 2022-го став на захист України. Нині Віталій — головний сержант, командир інженерно-маскувального відділення.
Перша ротація Віталія була на Харківщину, район Куп’янська. Тоді їхні позиції щоденно обстрілювали. В один день військові нарахували 56 прильотів. Пригадує, що села там повністю розбиті... Колись сповнені життя, квітучі й мальовничі, а нині — безлюдні.
Із майбутнім зятем познайомилися під час другої ротації у Запоріжжя.
— Ми служили в одній роті та одному взводі, але у різних відділеннях, — розповідає Віталій. — Спілкувалися, потоваришували. Через соцмережі він познайомився з моєю молодшою донькою. Так і закохалися, а нещодавно побралися. Моя дружина добре прийняла зятя-військового, але хвилюється тепер удвічі більше.
Днями Віталій разом із бойовими побратимами відбув на третю ротацію в зону бойових дій. За зразкове виконання військового обов’язку Командуванням Сил підтримки ЗСУ воїна нагороджено відзнакою «Хрест Сил підтримки ІІ ступеня».
А після нашої Перемоги Віталій М. мріє бавити онуків під мирним небом України.
Дубно Рівненської області.
