Андрій КОЖЕМ’ЯКІН, голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності («Батьківщина»):

— Науково-експертне управління Верховної Ради надало майже позитивний висновок на останній законопроект (в авторстві опозиційних депутатів А. Кожем’якіна, Г. Москаля, І. Луценко та ін. — Ред.), в якому пропонується прийняти законопроект у першому читанні. У парламентських експертів виникло лише кілька зауважень і пропозицій: зокрема, щодо розширення переліку злочинів, засудженим за які не можна дозволити лікування за кордоном, та уточнення порядку внесення застави. Окрім того, опозиція погодилася прибрати із законопроекту норму, що ані захисник, ані близькі родичі не можуть подати заяву про лікування за кордоном, а таку заяву може подати лише сам засуджений. Усі 19 позицій, на яких наполягала Партія регіонів, ми врахували в законопроекті. Ми погодимося і врегулювати питання про заставу. Робоча група має напрацювати на основі всіх законопроектів єдиний узгоджений законопроект.

Віталій ЖУРАВСЬКИЙ, член робочої групи (Партія регіонів):

— Опозиційний законопроект про лікування засуджених за кордоном потребує суттєвого доопрацювання, а відтак заяви окремих політиків про начебто врахування в його тексті понад 90 відсотків пропозицій представників парламентської більшості не відповідають дійсності. Законопроект не враховує базових параметрів, на яких наполягає фракція ПР.

Автори законопроекту до наявної редакції Кримінального кодексу (ч. 2 ст. 84) додають низку додаткових характеристик тяжкої хвороби та умов її лікування. На думку авторів, це хвороба, що унеможливлює дотримання встановленого кримінально-виконавчим законодавством режиму відбування покарання; належне лікування такої хвороби не може бути проведено в Україні; більш якісне лікування може бути надано в іноземній медичній установі. На чий висновок із цих трьох позицій повинен відреагувати український суд? Чи це медична установа, яка здійснює лікування? Чи це установа, де відбувається покарання? Чи це, можливо, спільна комісія, створена з фахівців цих двох установ? У законопроекті відповіді на поставлені запитання відсутні. Пропоновані зміни до Кримінально-виконавчого кодексу, які визначають платника лікування за кордоном, слід доповнити положенням, яке підтверджує наявність офіційних доходів, достатніх для такого лікування. У законопроекті також нічого не зазначається про відшкодування збитків, завданих особі чи державі.

Валерій ПАЦКАН, голова Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин («УДАР»):

— До мене, як до голови комітету, звернулися деякі правозахисники і передали свої пропозиції до законопроекту про лікування засуджених за кордоном з урахуванням усіх норм, уже відпрацьованих робочою групою щодо закону про лікування засуджених. Серед авторів відповідних пропозицій — голова правління Української Гельсінської спілки, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко, професор кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка Микола Хавронюк та інші відомі правозахисники. На засіданні робочої групи я представлятиму їхні бачення і пропозиції до законопроекту щодо лікування засуджених, а в разі необхідності потім презентуватиму їх на комітеті.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, Партія регіонів:

— Справжніми євроінтеграційними законами є законопроекти про прокуратуру та про вибори, а не законопроект про лікування ув’язнених за кордоном, написаний під одну людину. Якщо Віктор Янукович поставить свій підпис під Угодою про асоціацію і про зону поглибленої торгівлі з Європейським Союзом, це стане його надбанням, що дуже невигідно опозиції. Бо саме опозиція весь час будує свою політичну діяльність на гаслах євроінтеграції. Це невигідно опозиційним лідерам, адже їхні євроінтеграційні гасла знову буде знівельовано.