Нині мають ще замовлення від воїнів, які добре знаються на цій справі та на перевагах використання важких мотоциклів на передовій. 

Там, де не пройде автомобіль

Як розповів Олександр (на знімку), такі мотоцикли цінують на війні за те, що вони потужні, маневрені й більш мобільні. Мотоциклом можна перевозити бійців на сидіннях та кулемет з боєкомплектом у колясці. Він добре їздить полями, лісосмугами і лісами — там, де не пройде автомобіль. На ньому можна швидко зникнути у лісовій гущавині. Важкими мотоциклами тягають гармати до 120-го калібру, підвозять снаряди до танків, успішно виконують різні бойові завдання.

Олександр Леонідович може розповідати про кожен із зібраних власноруч мотоциклів не одну годину: «Мотоцикли — це моє хобі з дитинства. Всі мої друзі мали таку техніку, і батьки теж, тому ми не лише їздили, а й ремонтували її. Згодом я вже став і машини ремонтувати, але мотоцикли мені більше до душі».

Мотоцикл, який на знімку, прибув у Знам’янку з-під Слов’янська, де був у використанні мінометників.

«Він майже новий — пробіг лише півтори тисячі кілометрів, — повідомив майстер. — «Цербера» доставили до нас на ремонт, бо він мав заводський брак. Усе відрегулювали, зробили йому тюнінг і знову відправили на фронт. Упевнений, він ще служитиме справно нашим військовим, як і ті кільканадцять, зроблені від липня минулого року. А почалося все з того, що я побачив у соцмережах звернення бійців із фронту з проханням відремонтувати мотоцикл, який був у них. Я відгукнувся, полагодив, і відправили його нашим захисникам. Той мотоцикл і понині успішно працює під Бахмутом».

Модернізують те, що в мирному житті вже не використовували

Доставка мотоцикла з передової — справа непроста: воїнам складно відлучитися з позицій, щоб передати транспорт, а потім зустріти. Зважаючи на такі труднощі, Олександр вирішив ремонтувати стару техніку на місці, а потім відправляти її на фронт, бо, як з’ясувалося, мотоцикли на передовій мають неабиякий попит.

Оголошення у соцмережах про те, що механік-мотолюбитель збирає старі мотоцикли без документів для ремонту та відправки на фронт, знайшло підтримку — перші несправні мотоцикли запропонували у Знам’янці та районі. А згодом географія розширилась на всю Кіровоградщину та Черкащину. Якось навіть запропонували три мотоцикли з Києва і чотири — зі Львова.

«Ми знаходимо мототехніку в різному стані, — розповів Олександр. — Більшість мотоциклів стояли несправні десятки років, деякі без коліс. У мене вже чимало таких донорів зібралося.

Проблематично з доставкою, бо я сам не маю такої техніки, тож звертаюся до знайомих, друзів, волонтерів, які й допомагають доправити їх у Знам’янку. Деякі мотоцикли одразу відвозимо до мого колеги — мотолюбителя Ростислава Смиченка з Мошориного, котрий теж займається ремонтом, а я допомагаю з комплектуючими».

У кожному зі сталевих коней — частина душі і нові технічні рішення

Олександр Міхрін акцентував, що у Вайбері вже створено групу мотолюбителів, які займаються ремонтом старої техніки для потреб фронту. Кожен, виконуючи ремонт, має свою спеціалізацію з відновлення певних агрегатів. А потім майстри обмінюються ними за допомогою сервісів доставки. Послуги «Нової пошти» недешеві, бо вага кожної посилки — 20—40 кілограмів, але без цього не обійтися.

У кожному мотоциклі — нові технічні рішення від кожного учасника групи. З апаратів прибирають усе зайве, наприклад електрику, і залишають лише механіку, щоб було менше поломок.

Олександр усе робить сам у своєму гаражі, де організував такий собі логістичний центр.У перервах між ремонтами перебирає посилки, які надходять від небайдужих. Присилають, трапляється, заіржавілі запчастини, що були у використанні. Деякі з них вдається відновити — для цього агрегати відсилає спеціалістам. Ця робота теж забирає чимало часу, але без неї не вдалося б відновити таку кількість мототехніки. Патріоти працюють пліч-о-пліч, перебуваючи в різних куточках України. Розуміють, що, окрім таких любителів, як вони, готувати для фронту мототехніку нема кому, запрошують долучатися до цієї потрібної справи й інших механіків.

Вдячні всім доброчинцям

Кожен ремонт мотоцикла стає в 6—10 тисяч гривень, не враховуючи роботи та вартості гуми. Ціна одної шипованої покришки, на яких мотоцикли їдуть на передову, коливається від 2,2 до 2,5 тисячі гривень. Одна п’ятилітрова каністра мастила коштує від 700 до 1000 гривень. Дорожчають і запчастини. Тому мотолюбителі щиро вдячні всім, хто підтримує цю необхідну справу, бо що більше маневреної техніки на фронті, то легше буде військовим воювати та наближати нашу спільну Перемогу.

З цією думкою і твердим переконанням, що в тилу теж можна наближати Перемогу, Олександр Міхрін і займається важливою справою в нелегкий для країни час. Ремонту техніки для фронту механік-мотолюбитель приділяє чи не весь вільний від основної роботи (працює на залізниці) час. Зізнався: менше часу доводиться приділяти сім’ї — дружині та чотирирічній донечці. І хоч рідні час від часу про це нагадують, але й пишаються своїм чоловіком і татом.

«Відновлену техніку ми відправляємо на замовлення конкретним військовослужбовцям, які з мототехнікою, як то кажуть, на ти — мають навички водіння й обслуговування. А ми впевнені, що мотоцикли використовуватимуться ефективно — з найбільшою віддачею. Знаю, що нашою технікою користуються три військовослужбовці зі Знам’янської громади. «Касика» (К-750) відправили і моєму колишньому колезі. На наших мотоциклах виконують бойові завдання захисники з різних куточків України. Багатьох із них не знаю особисто, та мені це й не потрібно, головне, щоб вони приносили користь. Щиро радію, коли до нашої справи долучаються якомога більше людей: хто надає стару техніку, хто запчастини, хто підтримує фінансово.

Нещодавно один із бізнесменів купив кілька акумуляторів, кілька каністр мастила, необхідні запчастини. Інший доставив на передову чотири відремонтовані нами мотоцикли. Щиро вдячний і представникам організації «Чорноліські волонтери», які щоразу долали дорогу понад півтисячі кілометрів та відвезли на фронт ще ще кілька одиниць техніки. Поки на таку техніку є попит на фронті — будемо працювати», — запевнив Олександр Міхрін.

Кіровоградська область.

Фото надано автором.