Нагадаємо: Україна посідає 45-те місце з видобутку нафти у світі і 9-те — у Європі, поступаючись росії, Норвегії, Великій Британії, Італії, Румунії, Данії, Туреччині та Німеччині. Державний баланс України враховує запаси нафти, газу та газового конденсату на 323 родовищах. Основна їх кількість (191) зосереджена в Східному регіоні, 96 — у Західному, 36 — у Південному.

У 1973 році на території Одеської області було відкрито Східно-Саратське і Жовтоярське нафтові родовища. Звичайно, на тлі сибірського й азербайджанського нафтових морів їхні запаси видавалися невеликими. Й нафтова тема, що називається, втратила свою актуальність в ті роки.

Розпад радянського союзу докорінно змінив ситуацію. Молдовани першими зрозуміли, що нафта є нафта, навіть якщо її менше, ніж у Саудівській Аравії. Щоправда, своє чорне золото вони вважали за краще віддати американцям. У 1995 році Кишинів почав переговори з компанією Redeco. В 2004-му американці почали розробляти Валенське родовище, що межує з Україною.

Вони зобов’язалися віддати державі п’яту частину того, що видобули.

Спеціально для переробки молдовської нафти в Комраті було побудовано невеликий нафтопереробний завод потужністю 30 тисяч тонн на рік.

За час співпраці з урядом Молдови компанія Redeco інвестувала загалом 14 мільйонів доларів у пошуки нафти і розробку родовищ. У 2006-му американцям довелося виїхати. На їхнє місце прийшла молдовська компанія Valiexchimp, яка тепер має ексклюзивне право на розробку родовищ у районі сіл Валені та Вікторівка. За даними «Комерсант-Молдова», компанія експлуатує 20 свердловин і видобуває 1000 тонн нафти та 10—12 тисяч кубометрів газу на місяць.

В Україні інтерес до бессарабської нафти з’явився в 1990-х роках. Було проведено нові розвідувальні роботи, які дали змогу приблизно оцінити наявні ресурси.

За словами авторитетного вченого і геолога Євгена Ларченкова, потенційно на 12 незалежних пошуково-розвідувальних ділянках Одеської області (Преддобрудзька нафтогазоносна область) потенційно є 30 родовищ вуглеводнів. Із них сім — нафтові родовища і 23 — вільний газ. За запасами ці поклади дрібні й середні (до 10—25 млн тонн нафти, 10—25 млрд куб. м газу).

«Теоретично можна відкрити два-три родовища із запасами понад 50 млн тонн», — писав Євген Ларченков. «Отже, початкові прогнозовані запаси нафти в регіоні можуть перевищувати 100—150 млн тонн».

150 млн тонн — це майже вдвічі більше, ніж залишкові видобувні запаси Карпатської та Дніпровсько-Донецької нафтогазоносних областей разом узятих.
Отже, Одеську область сміливо можна назвати головним наземним нафтосховищем країни. Але чому ці запаси не розробляються?

Офіційна версія полягає в тому, що нафта Східно-Саратського і Жовтоярського родовищ вощена, її важко й дорого добувати. На думку експертів, це правильно лише до певної міри. Вони стверджують, що свердловини біля селища Кулевча Саратського і Жовтий Яр Татарбунарського районів дають саме таку нафту. Однак ближче до Дунаю, в Суворовській області, вже в 2000-х роках відкрили сировину більш зручну для видобутку. До речі, в цих місцях є природний газ.

Що стосується відомих родовищ, то права на їх розробку з 1990-х належать ЗАТ «НПК «Укрнафтогазоінвест». У 1994 році компанія отримала спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами в цих місцях.

У 1998-му дослідження завершили. Офіційно повідомлялося, що робітники пробурили вісім свердловин, але нафти не знайшли. Схоже, це спростовує слова одеських геологів про «вуглеводневий клондайк» у буджацьких степах. Незважаючи на, здавалося б, невтішні результати розвідки, «Укрнафтогазоінвест» не забув про Одеські родовища і повернувся сюди знову в наступному десятилітті. 9 серпня 2004 року акціонерне товариство знову отримало ліцензії (їх номери 2521 і 2522) на користування нафтогазоносними надрами в Татарбунарському і Саратському та Білгород-Дністровському районах. Причому одразу на два десятиріччя — до 2024-го. Протягом кількох наступних років провели чергові розвідки, фірма пробурила кілька свердловин.

У 2021 році в Саратському районі Одеси було пробурено нафтову свердловину завглибшки 2 825 метрів. Роботи тривали приблизно два місяці, свердловина почала проходити етап випробувань. Про це на Odesa Offshore Conference 2021 повідомив головний геолог приватної компанії науково-виробничого концерну «Укрнафтогазоінвест» Мирон Фірман. Протягом багатьох років ця компанія володіє спеціальними дозволами на розробку і буріння ділянок на півдні Одеської області. Однак роботи над свердловиною розпочалися тільки в липні 2021-го — через півроку після придбання «Укрнафтогазоінвесту» компанією BGV Group Management.

«Зараз ми в процесі. Успішно завершено роботу свердловини та розпочато випробування. Потрібно ще кілька місяців, щоб отримати результати і зрозуміти запаси нафти. За результатами цього вже буде зрозуміло, скільки знадобиться свердловин — їх може виявитися десятки для видобутку», — сказав Фірман. Він додав, що аналізи покажуть не тільки запаси, а й те, наскільки «важка» нафта на різних горизонтах буріння.

Крім нафтових пластів, у свердловині присутня невелика кількість розчиненого газу — його недостатньо для значного видобутку. Якщо ухвалять рішення видобувати нафту в Одеській області, проблем з інфраструктурою для доставки нафти не буде, вважає Мирон Фірман. Він додав, що видобуток нафти в регіоні буде утруднений — і через загальний складний геологічний розріз, і через комплексне формування нафтових пластів. Умови набагато складніші, ніж на Полтавщині чи на Закарпатті, чи в Дніпровсько-Донецькій западині, додав геолог. На його думку, саме через ці складні умови раніше не видобувалася нафта, хоча сьогодні робота «Укрнафтогазоінвесту» базується на польових дослідженнях радянських часів, включно із сейсмічними дослідженнями та розвідувальним бурінням.

Також на початку 2000-х років у регіоні проводилася розвідка і геолого-економічні резервуари нафти і газу. Буріння першої нафтової свердловини в районі Сарати було пов’язане з низкою технологічних труднощів. Геологічна будова цієї частини півдня України відрізняється від геологічної будови двох основних нафтогазоносних регіонів України — західного (Закарпаття, Карпати і Передкарпатський прогин) і східного (Дніпровсько-Донецька западина). Геологія тут зовсім інша і для отримання промислового результату потрібне застосування всіх сучасних методів буріння і розробки нафтових родовищ. Наприклад, у процесі буріння нафтовики використовують спеціальні бурові розчини на основі вуглеводнів. Частина свердловини, де залягають нафтонасичені пласти, була обсаджена за унікальною технологією набухання пакерів.

Виробничий напрям Саратського району — сільське господарство, тому з метою обмеження негативного впливу на довкілля пробурять кілька похилих свердловин з однієї невеликої ділянки для видобутку нафти.

У компанії запевняють, що вони дотримуються екологічних норм і стандартів, а також чинного законодавства України.

Об’єктивна реальність сьогодні така, що галузь видобутку нафти переживає спад. Нині в Східному нафтогазоносному регіоні — 51,18% від загальних запасів нафти, в Західному та Південному — 35,77% і 13,05% відповідно. Причому найбільша частка запасів нафти, якщо дивитися окремо по регіонах, розташоване в Івано-Франківську (19,51%), Полтаві (18,68%) і Сумах (17,24%). Яке місце посідатиме Одеська область в цьому списку, сьогодні невідомо.

Одеса.