Цей «рай» — поблизу кордону між Київською та Чернігівською областями — в Пірнівській громаді.
Його співзасновниці — дві коневласниці Галина Нагорна (на знімку вгорі — праворуч) та Ксенія Березна (на знімку вгорі —ліворуч). До війни кожна з них працювали за фахом — в журналістиці та фінансовій справі, для обох коні були винятково як хобі. Однак повномасштабне вторгнення росії змінило життя кожної. Жінки сконцентрували свої зусилля на порятунку й утриманні цих тварин.
Нині на ранчо мешкає вісім врятованих від війни коней і одне місячне лоша.
Передусім це коні зі спорту або ж яких селекціонували для спорту.
Під час окупації на Київщині та на сході країни чимало спортивних стаєнь було зруйновано. Кадри розбомбленої конюшні в Бучі облетіли весь світ. Рашисти не шкодували нікого. У тому числі й коней. Десятки спортивних коней згоріли живцем.
Тому, якщо є можливість рятувати і зберігати життя таких тварин, то варто це робити, переконані співзасновниці.
Найпершими знайомитися підходять заслужені спортивні пенсіонери Росинка (25 років) та Решар (27 років). Вони під опікою Ксенії, а викупив їх благодійний фонд «Нова Юкрейн». Ця пара все життя працювала в Кінно-спортивній дитячо-юнацькій школі в Дергачах при Харківській державній ветеринарній академії. Вони були надійними кіньми — вчителями для спортсменів-початківців. Рік тому територію кінної школи було обстріляно. Усіх тварин евакуйовували. Однак таким, у віці, важко давались довгі переїзди. Росинка під час цих евакуацій пошкодила око, тож довелося його повністю видалити.
Разом із ними БФ «Нова Юкрейн» викупив ще Сілену зі спортивної школи, а від м’ясника врятував рисачку Глибу та кобилу-маму Герду з місячним лошам Каєм.
На ранчо проживає подарований власницею-спортсменкою літній мерин Буран. Його хазяйка так само вимушена була виїхати з окупації на Харківщині, евакуювалась за кордон. Однак тоді вивезти коня не вдалося. Майже рік за ним якось доглядали люди. І коли наші Збройні Сили звільнили територію від орків, власниця звернулась до Ксенії із проханням за-
брати коня.
Тепер він проходить реабілітацію, приймає курс вітамінів, колектив ранчо разом із ветеринарами намагаються повернути його до повноцінного життя.
Сірого Серафима врятувала від ножа м’ясника подруга засновниць «Кінного раю» Ірина Клішина. Його власник пішов на фронт захищати Україну. Просив родичів продати в гарні руки, а сталось як сталось — кінь потрапив до перекупника-заготівельника.
Маленька буро-мідна Маруся зовсім не зі спорту. Її врятували військові. Знайшли на лінії фронту. Зимувала сама, бродила між знелюднілими дворами. Військові дивувались, як вона взагалі вціліла і не підірвалась на мінах та розтяжках. Тож, коли їм треба було змінювати локацію, перетелефонували до Галини і запитали, чи забере до себе, якщо виведемо. Тепер її на ранчо між собою лагідно називають «фронтовичка».
Загалом під опікою дівчат 21 коняча душа і одне лоша. Частину коней поки що розмістили на іпо-дромі та арендованій конюшні, поки на соціальному ранчо облаштовують необхідні умови для такої кількості тварин.
Фото автора.
