На цьому акцентував голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак під час комітетських слухань на тему: «Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання».

«Назріла необхідність розробити та ухвалити Національну програму подолання освітніх втрат і розривів на рівні загальної середньої освіти, спричинених пандемією та повномасштабною війною. У ній потрібно визначити, які категорії здобувачів освіти втратили найбільше, без яких тем та знань школярі не зможуть ефективно продовжити навчання, створивши в такий спосіб мейнстріми подолання освітніх втрат, — зазначив він. — Також національна програма має запропонувати різні формати та механізми компенсації освітніх втрат для здобувачів освіти, які мають різний доступ до освіти та різне місцезнаходження».

Упродовж трьох останніх років унаслідок порушення навчального процесу українська школа зазнала істотних втрат, здатних спричинити значний негативний вплив на розвиток особистості і добробут суспільства, нагадав Сергій Бабак.

«Сьогодні держава не володіє повною та достовірною інформацією щодо реального впливу, спричиненого як пандемією, так і війною, на рівень досягнення українськими школярами результатів навчання, визначених державними стандартами, — зазначив він. — В Україні немає ні усталених процедур для дослідження рівня освітніх втрат і розривів на рівні загальної середньої освіти, ні механізмів їх подолання». Без цього неможливо ухвалювати виважені рішення, щоб надолужити втрачене.

Заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин переконаний, що до компенсації навчальних втрат мають долучитися не тільки на загальнодержавному рівні, а й на рівні громад, окремих шкіл, на рівні батьків та учнів. Певні втрати були завжди, але нині до традиційних «ліній розривів» — різниці в навчанні в місті та селі, відмінності в результатах дітей із заможних і малозабезпечених родин — додалися інші, пов’язані з перебуванням на окупованих та прифронтових територіях, статусом ВПО, виїздом за кордон, навчанням у різних форматах — традиційному, онлайн чи змішаному.

Як зауважила голова профільного підкомітету Олена Лис, у доковідний період не було накопичено достатньо об’єктивних даних, а в умовах повномасштабної війни неможливо проводити повноцінні освітні вимірювання.

Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко наполягала на розвитку стандартизованих оцінювань навчальних досягнень, що «мали б надати відповідь, який саме у нас обсяг освітніх втрат і розривів і наскільки ті втрати є посутніми». Україна оперує даними лише двох досліджень — Міжнародного дослідження якості освіти PISA, яке провели у 2018 році та, попри війну, у 2022-му, а також Загальнодер-жавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти, проведеного 2018-го та 2021 року з метою оцінки рівня сформованості читацької та математичної компетентностей.

«Ми бачимо за цими результатами, що в нас є очевидні освітні і навчальні втрати, викликані пандемією та пов’язані з карантинним навчанням», — повідомила Тетяна Вакуленко. Зокрема, йдеться про погіршення знань четвертокласників з математики, причому дівчата після карантину втратили більше, ніж хлопці.

«Також ми бачимо за результатами PISA, що в нас є значні розриви, велика різниця між навчальними досягненнями дітей з високими показниками соціально-економічного статусу (яка сягає трьох років навчання. — Авт.), а це статки, культурне тло... Також велика різниця між учнями із сіл та міст (два роки навчання. — Авт.)...», повідомила Тетяна Вакуленко. «Але ми не знаємо різниці між досягненнями учнів, які довго перебували на тимчасово окупованих територіях, втратили рідних, переживають величезний психологічний стрес, що впливає на здатність засвоювати знання», наголосила директорка УЦОЯО. Немає також даних щодо дітей, що виїхали за кордон і втратили зв’язок зі своїми закладами освіти.

За словами Тетяни Вакуленко, Україні потрібна цілісна система стандартизованих, загальнодержавних, локальних і централізованих моніторингових досліджень, на створення якої потрібні час і кошти. Тому нині пропонують проводити стандартизовані оцінювання на ключових етапах здобуття загальної середньої освіти. Йдеться про проведення Державної підсумкової атестації (ДПА) для 4-го, 9-го і випускного класів. «Ми пропонуємо комп’ютерні оцінювання, які можуть мати й «паперові» елементи, на онлайновій платформі, — повідомила Тетяна Вакуленко. — Зокрема, для 4-го класу це ДПА з елементами ЗНО».

Наприкінці травня Державна служба якості освіти (ДСЯО) та МОН проведуть моніторингове дослідження рівня результатів навчання з математики та української мови серед учнів 6-х та 8-х класів у 300 школах різних регіонів країни, щоб вивчити вплив війни на якість навчання. Водночас, як зауважив Голова ДСЯО Руслан Гурак, в Україні досі не імплементовано жодної рекомендації міжнародного порівняльного дослідження навчальних досягнень учнів PISA, тож проведення нових тестувань автоматично не покращує якість освітнього процесу.

Освітні втрати не є рівномірними й залежать від регіону, в якому навчаються діти, тому запропонувати єдину модель подолання таких викликів не вийде, зауважив міністр освіти Оксен Лісовий. «Важливою умовою подолання втрат є забезпечення доступу до очного навчання в безпечних умовах, — наголосив він, — хоча цього року ми маємо лише 1,5 мільярда субвенції на облаштування укриттів і 1 мільярд на придбання шкільних автобусів, а це — одна п’ята від необхідного».

МОН розглядає низку шляхів подолання втрат у навчанні. За словами міністра, зокрема, йдеться про перегляд та адаптацію освітніх програм, розвиток Всеукраїнської школи онлайн.

Важлива й адаптація самого освітнього процесу, його гнучкість, організація гуртків, літніх таборів та курсів для самоосвіти. Розглядають також можливість за заявою батьків залишати дитину на другий рік у тому самому класі. До подолання втрат у МОН планують залучати систему позашкільної освіти, розвивати безоплатне тьюторство та репетиторство.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.