ЮНЕСКО - провідна міжнародна установа в гуманітарній сфері, головними цілями якої є сприяння розвитку освіти, формування умов взаємного розуміння і широкого поширення культури в усьому світі на основі справедливості, свободи та миру.
Україна стала членом ЮНЕСКО у 1954 році, 69 років тому. І за цей час ініціювала багато міжнародних програм та проєктів.
8 українських культурно-архітектурних та природних перлин внесено до Списку всесвітньої спадщини:
Культурні:
• «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» (з 1990 р.);
• «Львів: Ансамбль історичного центру» (з 1998 р.);
• Геодезична «Дуга Струве» (з 2005 р.);
• «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації» (на знімку) (зараз - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (з 2011 р.);
• «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» (з 2013 р.);
• «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі», спільна українсько-польська номінація (з 2013 р.);
• Історичний центр Одеси (з 2023 р.);
Об’єкт природи: «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».
З початку російського вторгнення на українські землі ЮНЕСКО підтримує постійний контакт з усіма відповідними установами, а також з українськими експертами, щоб мати можливість оцінити ситуацію та посилити захист культурних цінностей.
Організація комунікує з українською владою щодо позначення культурних об’єктів і пам’яток спеціальною емблемою «Блакитний щит» Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року, аби уникнути навмисного чи випадкового пошкодження пам’яток культури.
Щоб задовольнити ці потреби, ЮНЕСКО мобілізує міжнародних партнерів під час надзвичайної координаційної зустрічі з Навчальним і науково-дослідним інститутом ООН (UNITAR), Міжнародним центром дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей (ICCROM), організацією «Блакитний щит» (Blue Shield International), Міжнародною радою музеїв (ICOM), Міжнародною радою з охорони пам'яток і визначних місць (ICOMOS) та Міжнародним альянсом захисту культурної спадщини в зоні конфліктів (ALIPH), зокрема.
У листопаді 2022 року ЮНЕСКО відсторонила рф від головування у Комітеті всесвітньої спадщини. Цьому, серед іншого, сприяли звернення Українського Парламенту, Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства закордонних справ України.
Визначною подією стало долучення Історичного центру Одеси до Основного списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у січні цього року. «Внесення культурно-історичної пам’ятки "Історичний центр міста-порту Одеси" до Списку Всесвітньої спадщини під загрозою дозволить захистити культурну спадщину Одеси і зберегти її від російських загарбників, які неодноразово спрямовували свої ракетні удари на місто», - відреагувала на рішення організації Національна комісія України у справах ЮНЕСКО та зазначила, що високо цінує підтримку з боку ЮНЕСКО. «Разом нам вже вдалося захистити унікальний кримськотатарський національний орнамент Орьнек шляхом його внесення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Безумовним досягненням також стало внесення елементу "Культура приготування українського борщу" до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони», - наголосила Національна комісія.
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики висловлює сподівання на плідну співпрацю з ЮНЕСКО у гуманітарній площині й надалі.
