Після запровадження в областях пересувних поштових відділень менеджмент підприємства вирішив закрити всі сільські поштові відділення і звільнити листонош. Про те, як відбувається цей процес на місцях і як реагують на нововведення керівники громад та жителі сіл, — у матеріалі з Тальнівської громади Уманського району.
Адміністраторка села Зеленькова Оксана Удачна була вкрай стурбована тим, що на території сільських населених пунктів хочуть вивільнити працівників пошти. Пересувні поштові відділення працюють у громаді не перший рік, зазначала працівниця органу місцевого самоврядування, однак водночас у більшості сіл були й свої працівники. Тепер єдину сільську листоношу, яка розносила періодику і соціальні виплати, скорочують. Про майбутнє звільнення з роботи поштарка вже отримала попередження (на знімку).
— Надійшло розпорядження всіх листонош по селах звільнити, — обурюється Оксана Миколаївна. — І тут проблема навіть не у тому, що люди залишаться без роботи, а в тому, що це буде повний хаос. Пенсіонери, недужі люди, які оплачували комунальні платежі через листоношу, почнуть масово звертатися до адміністраторів чи старост громад. І так буде не лише в нашій області, а по всій Україні. «Укрпошті», виявляється, дешевше купити іномарку, ніж утримувати у селі на пів- чи й чверть зарплати одного працівника. Жителі сіл знали: у будь-який час можна звернутися до своєї поштарки щодо необхідних послуг — і вона допоможе. Як тепер буде, коли селом їздитиме поштова машина, — не знаю. Скільки часу вона працюватиме у селі — невідомо. Й чи доїде вона туди, куди добиралася на велосипеді-«всюдиході» листоноша, також питання.
Житель Кобринової Греблі Володимир Захаревич, котрий постійно отримує періодику та користується іншими послугами сільської пошти, також вважає звільнення листонош передчасним і несправедливим.
— Що людям робити? Куди звертатися? Ми не хочемо, щоб у нас звільнили листоношу. Вона відповідальна працівниця, завжди допомагає пенсіонерам, старшим людям. Односельці досі спокійно і своєчасно отримували пенсію, робили передплату на газети. А тепер що — приїдуть на машині люди, які не знають ні села, ні людей, ні їхніх турбот та потреб, постоять десь біля магазину і назад, у місто?!
Сама ж листоноша із Кобринової Греблі Валентина Мельник каже, що їй дуже жаль кидати свою роботу, літніх односельців, про яких вона постійно піклувалася.
— Кому тепер ці люди будуть потрібні? Про це хтось там, нагорі, подумав, коли вирішили під час війни заощадити не на собі, а на тих копійках, що отримували листоноші. Чи може бігати за тією поштовою машиною бабуся у свої вісімдесят років? Що це за така оптимізація? — нарікала поштарка.
Щоб прояснити ситуацію із закриттям сільських поштових відділень, звернулася по коментар до Алли Соколовської, територіальної менеджерки Черкаської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта».
— Це пов’язано із тим, що у нашій компанії відбуватимуться зміни — автоматизація відділень пересувного зв’язку, — пояснила менеджерка. — Автоматизувати кожне відділення, у якому працюють листоноші у селах, нині неможливо через низку різних причин. Зміни відбуватимуться по території усієї України. Взагалі така посада як листоноша села буде скорочуватися. У зв’язку із цим усім нашим працівникам надійшло попередження про вивільнення. Їх попередили, запропонували нові робочі місця. На жаль, це вже не перше у нас скорочення, але нині такі вимоги підприємства. Все вирішує генеральна дирекція «Укрпошти», — зауважила Алла Соколовська.
Водночас Алла Яківна заспокоїла, що людям немає чого хвилюватися. Жителів сіл обслуговуватимуть пересувні відділення зв’язку. Їх найближчим часом будуть автоматизувати, тобто послуги надаватимуться так, як і у міських відділеннях. Тож набагато швидше оброблятимуться комунальні платежі та надаватиметься звітність.
— Дуже шкода, що доводиться залишати людей без роботи, але такі вимоги нашого часу. Для населення це мало що змінить, адже ми не залишаємо його без обслуговування, послуги надаватимемо й надалі. Кількість пересувних поштових відділень збільшуватиметься. Формувати нові бригади намагатимемося із людей, які потрапили під скорочення, але стовідсотково, звісно, роботою усіх забезпечити не зможемо. У нашій громаді буде звільнено майже 13 працівників.
За словами Соколовської, у двох селах Тальнівської громади вже працюють два автоматизовані поштові відділення. Це у Майданецькому та Мошурові, і там не буде жодних змін. У тих селах, де були й свої місцеві листоноші, і приїздили пересувні відділення — листонош скоротять, але бригади ПВПЗ приїздитимуть частіше та перебуватимуть у населених пунктах довше. Щодо переживань населення, що їм доведеться «бігати» за машиною, Алла Яківна запевнила, що бригади їздитимуть селом. Це входить у їхні обов’язки. Один поштовий працівник прийматиме людей стаціонарно, інший тим часом розвозитиме пенсії та кореспонденцію.
Ось такі сучасні реалії сільської пошти. Настав час, очевидно, назавжди розпрощатися з такою професією як листоноша. Заклопотаною, доброю поштаркою, на котру чекали у кожному сільському дворі. Трохи сумно і ностальгічно. Але що поробиш, час не стоїть на місці. Головне, аби переформатування послуг у сільській місцевості приносило користь не лише головному поштовому оператору країни, а і його клієнтам. Щоб автоматизація пошти стала ближчою і доступнішою до людей, а не навпаки.
Черкаська область.
Фото надано автором.
