З 16 по 20 травня 2022 року відбувалася «евакуація» з «Азовсталі». Понад дві тисячі захисників Маріуполя, з них — 700 бійців полку «Азов», усе ще перебувають у полоні.

Захисниця Маріуполя Валерія Суботіна (Карпиленко) провела творчий вечір у Києві в Будинку кіно. В минулому — викладачка Маріупольського державного університету, згодом — прес-офіцерка полку «Азов», авторка поетичної збірки «Квіти і зброя». Дівчина вийшла заміж на «Азовсталі» 5 травня 2022 року, через два дні її чоловік, Андрій Суботін, загинув. Сама Валерія потрапила в полон, де пробула майже 11 місяців, звільнена 10 квітня 2023-го. Тим часом в окупованому Маріуполі померла її бабуся, Карпиленко Антоніна Гаврилівна.

Валерія називає мамою і татом батьків свого чоловіка, Людмилу і Валерія Суботіних. «Я дуже рада, що мені було куди повернутися. Я зараз не про помешкання, не про квартиру», — каже поетеса, наголошуючи на важливості турботи і розуміння з боку родини і друзів. — «Ми можемо підтримувати один одного. Але тих, хто зараз у неволі, немає кому підтримати».

Валерія зачитала лише три вірші, один з яких — про полон — написала напередодні. Решту творів декламували, співали під гітару чи інший акомпанемент побратими, друзі, знайомі, викладачі, колеги, студенти Валерії. Хто не зміг приїхати особисто — як акторка Римма Зюбіна чи письменник Сергій Жадан, зачитали поезії з відеоекрана.

Творчий вечір відвідали звільнені захисники Маріуполя, в тому числі Дмитро «Орест» Козацький, чиї фотографії з «Азовсталі» навесні 2022-го облетіли весь світ. Була присутня Наталка Зарицька, голова громадського об’єднання «Жінки зі сталі», котра дочекалася з неволі чоловіка, та інша жінка, також Наталка, котра не називає прізвища і чекає з полону сина.

Чимало відвідувачів принесли з собою українські прапори. Був і плакат — з краплинами крові, петриківським розписом і надписом «Бажання жити — ось що є любов. Free Azovstal defenders».

Точна кількість українців, які досі перебувають у руках ворога, невідома. Захист власних громадян — одна з основних функцій держави. Нашим ставленням до полонених, до поранених чи скалічених, до бійців, які потрапили в будь-яке скрутне становище, — певною мірою визначається мотивація тих, хто воює зараз, і тих, хто тільки планує вступити до лав ЗСУ. Наша боротьба за визволення полонених сьогодні напряму конвертується у боєздатність країни завтра.

На знімку: Валерія Суботіна повернулася з полону.

Фото з відкритих джерел.