Весна 2022 року. Галина Мінічева і Євген Соколов проводять відбір проб макрофітобентосу на Куяльницькому лимані.
Фото Катерини КАЛАШНІК.
Навіть під час воєнних дій та в умовах мінування морської прибережної смуги. Науковці й далі обстежують лимани північно-західного Причорномор’я та деякі доступні ділянки портових акваторій і морського узбережжя. Головна мета — дослідити вплив війни на морські екосистеми України.
Учені дійшли висновку, що війна справляє на море не лише негативний вплив. Водночас спостерігається безпрецедентне зниження інтенсивності антропогенних впливів (рибальства, судноплавства, рекреаційного навантаження, будівництва у прибережній смузі тощо) порівняно з мирним часом. До прикладу, торішні сприятливі погодні умови і зниження антропогенного навантаження допомогли відновитись одеським пляжам.
Негатив, звісно, пов’язаний із бойовими діями на морських акваторіях. Ідеться передусім про артилерійські та ракетні обстріли, авіакатастрофи і затоплення кораблів, розливання нафтопродуктів, пожежі. Крім того, науковці ІМБ знайшли в українських акваторіях нові небезпечні чужорідні види гідробіонтів (водних живих організмів). Але повну картину негативних наслідків можна буде отримати після закінчення бойових дій та за підсумками експедицій із повноцінним відбиранням проб.
Після початку великої війни експерти Академії наук оперативно застосували над акваторіями Чорного й Азовського морів альтернативний засіб польових досліджень — новітні супутникові технології дистанційного спостереження. Геоінформаційна оцінка щільності розподілу нафтових забруднень унаслідок бойових інцидентів на основі оверлейного грід-обчислення дала змогу оцінити масштаби забруднення моря, включно з морськими охоронюваними акваторіями України. З’ясувалося, що в українському секторі Чорного моря площа з різним ступенем покриття розливами нафтопродуктів за час дії воєнного стану сягає майже 18 тис. км2 (44% загальної площі акваторії), а з урахуванням буферних зон — перевищила 20 тис. км2 (52%).
Про воєнний вплив на національні морські екосистеми науковці ІМБ повідомили органам державної влади і міжнародним системам чорноморської та європейської співпраці. Зокрема, Верховній Раді України (під час комітетських слухань), Оперативному штабу при Державній екологічній інспекції України, Чорноморській екологічній комісії — BSC («Національний звіт України зі збереження біологічного різноманіття Чорного моря за 2021—2022 рр.»), Міждержавній океанологічній комісії ЮНЕСКО (звіт «Національна ситуація та базовий аналіз для України»). Зважаючи на нові впливи цивілізації на європейські моря, інститут також запропонував BSC додати до Морської стратегії ЄС (MSFD, 2008/56/EC) 12-й Дескриптор — «Воєнний вплив» («Military Impact») і розпочати його міжнародне методологічне розроблення. Учені вже отримують фідбек: торік у жовтні BSC надіслала ІМБ офіційного листа, в якому дякує співробітникам української академічної установи за мужність неперервно виконувати міжнародні професійні зобов’язання.
Морські біологи під час зустрічі з одеськими учнями і студентами: Галина Мінічева, Юрій Квач, Михайло Сон, Катерина Калашнік, Ганна Маринець (зліва — направо).
Фото Ольги НовІковоЇ.
Попри війну морські біологи підвищують кваліфікацію, готують чотири докторські дисертації та дві дисертації на здобуття ступеня доктора філософії. Частина вчених інституту стажуються у провідних наукових установах Німеччини, Польщі й Австралії, опановуючи сучасні методи досліджень, зокрема молекулярні. Фахівці ІМБ першими в Україні почали молекулярні дослідження фауни Чорного моря і вже з’ясували, що вона має ендемічні види, нові для науки.
А ті співробітники, які лишилися на Батьківщині, далі виконують міжнародні проекти — IASON (з інвазійних видів у дельті Дунаю) та 4EU-EMBLAS (з імплементації методів Морської Директиви СЄ для державного моніторингу України). Стартує великий проект з біологічного різноманіття європейських морів (DiverSEA), й ІМБ у ньому — єдиний український партнер. З другої половини 2023 року інститут стане також основним українським партнером турецько-українсько-грузинського проекту, за яким планується застосувати до чорноморської екосистеми європейський інструмент — управління на основі екосистемного підходу («Ecosystem Based Management»).
Зрештою, вчені ІМБ — свідомі громадяни своєї країни, не байдужі до її долі. Серед них теж є наші захисники і волонтери. Заступник директора інституту Сергій Сухарський 10 місяців служив у Збройних Силах України, доки не мобілізувався через вік. Інший заступник директора доктор біологічних наук Віктор Демченко в перші дні агресії пішов добровольцем і служить досі. Докторант ІМБ кандидат біологічних наук Андрій Зотов у березні 2022 року перервав експедицію на Українській антарктичній станція «Академік Вернадський» і повернувся захищати Україну, зазнав двох контузій, а потім і тяжкого поранення, коли тілом накрив водія, який автомобілем вивозив побратимів з-під шаленого ворожого вогню...
Галина МІНІЧЕВА, директорка ІМБ, член-кореспондент НАН України.