Тарас Виноградник і Ганна Вітюк (ліворуч на передньому плані).

Тут налагоджено крапельне зрошення і систему водозабору. Промисловий інтенсивний сад і ягідник заклав підприємець Тарас Виноградник.

«Сільським господарством та садівництвом раніше не займався, — розповідає Тарас Виноградник. — Ідея виникла після відвідин Італії, де вивчав досвід спорудження доріг і тунелів у гірській місцевості. Адже активно як депутат обласної ради працюю над реалізацією проекту будівництва пункту пропуску на межі Верховинського району та Румунії. Водночас звернув увагу на використання кожного клаптика землі в цій південній країні, зацікавився промисловим садівництвом в Альпах. Викупив на аукціоні землі запасу Раковецької сільської ради (нині це Дзвиняцька територіальна громада) й Солотвинської ТГ. Початок повномасштабного вторгнення окупантів став на заваді впровадженню ідеї з пішими переходами. А в сільському господарстві процес зупинити не можливо».

Підприємець розпочав із приведення залісненої та вкритої борщівником Сосновського землі до товарного вигляду: дискували, боронували, осушували заболочені ділянки, профілювали та завозили новий ґрунт. Торік висадили малину.

«Дізнався про грантову програму для садівництва, ягідництва та виноградарства, що її впроваджують у Міністерстві аграрної політики та продовольства, — каже Тарас Виноградник. — У числі десяти суб’єктів господарювання Івано-Франківщини отримав державну дотацію на створення садів і теплиць. Та спочатку то була лише постанова, гроші на папері — 5,4 млн гривень, а реально кошти надійшли аж минулого місяця. На той час ми вже придбали італійські саджанці яблуні, груші, фундука та лохини. Власне, умовами надання гранту якраз і є використання власних коштів, що підтверджені проектом».

Загалом умови державного фінансування доволі складні та передбачають, що частина наданої грантової підтримки повернеться до бюджету як податки. Плюс створення нових робочих місць. Засноване Тарасом Виноградником фермерське господарство «ТТВ» зареєстроване в Івано-Франківську, Солотвинська і Дзвиняцька територіальні громади отримують плату за землю. Програмою передбачено перевірку цільового використання коштів та всієї діяльності підприємства під час реалізації намірів.

«Проект був на межі зриву, адже контракти на постачання саджанців укладено торік, а кошти від держави надійшли лише у квітні, — пояснює співрозмовник. — До речі, посадковий матеріал підбирали за складом наших ґрунтів і з урахуванням погодних умов. Обидві громади — гірські, однак передбачили й те, що через кілька років можливе потепління».
Урожай наразі не збиратимуть, адже потрібно, щоб закріпилася коренева система кущів і дерев. На промислове виробництво ФГ планує вийти наступними роками.

Серед викликів фермер називає складну процедуру подання проектів на державні програми. На його думку, варто запровадити спрощене кредитування для садівництва і ягідництва. Адже це — преміум-сегмент сільського господарства.

«Хотілося б більшої зацікавленості влади в реалізації проектів у ягідництві та садівництві, — роздумує Тарас Виноградник. — Закладені саджанці залишаються на українській землі. Це одне. Інший важливий аспект — це додана вартість. Зірвані яблуко чи грушу можна споживати без переробки, на відміну від зернових чи олійних. А виготовлення консервацій чи сушіння продукції — ще один плюс. До слова, маємо намір побудувати завод із заморожування вирощеного. А це все — додаткові робочі місця, позитив для громад».

Довелося щодо цієї теми поспілкуватися з очільниками Солотвинської і Дзвиняцької територіальних громад Манолієм Піцуряком та Ганною Вітюк. Обидва керівники напрочуд схвально відгукуються про запровадження нового виробництва.

«Важливо, що землі не пустують, а активно використовуються, створюються робочі місця, вирощуються якісні органічні фрукти, що сприяє продовольчій безпеці регіону та країни загалом, — зазначає Ганна Вітюк. — Це великий внесок у розвиток громади. Приємно спостерігати за ставленням фермера до цієї справи».

«Ділянка була сильно забур’яненою, впритул до села Космач нашої Дзвиняцької громади, — пояснила Ганна Вітюк. — Борщівник уже пхався на сільські городи. Тож ми зацікавлені, щоб площі окультурили. Так само надали 29 гектарів в оренду ФГ «Екоберрі», що спеціалізується тут на вирощуванні лохини — ця площа частково була залісненою, та підприємці не використовували хімічні засоби для боротьби з поросллю, а лише механічні методи. Мовляв, вирощують органічну продукцію, тож і технологія має бути відповідною та екологічною. Торік на трьох гектарах висіяли й лікарські рослини, а це для нашого гірського краю так само перспектива».

Останніми роками на Івано-Франківщині садівництво та ягідництво набирають розмаху. За інформацією департаменту агропромислового розвитку облвійськадміністрації, нині площі під цими культурами сягають 10 тисяч гектарів. Дедалі більше господарств відводять під такі напрями сільського господарства угіддя. Сприяє розвитку й попит на фрукти і ягоди як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Великою підмогою є й цільові державні програми.

«Держава фінансує 70 відсотків від вартості проекту за умови, що решту додає сам суб’єкт господарювання. Це проекти за напрямком садівництва (до 25 гектарів) за умови створення нових робочих міць, — зазначили в департаменті агропромислового розвитку ОВА. — Кількість створених робочих місць має бути не менш як 14 на кожен гектар».

Івано-Франківська область.

Фото надано Дзвиняцькою ТГ.